Господа́рство, -ва, с. 1) Имѣніе, имущество, хозяйство. Не то господарь, що збереть господарство, а то, що готовоє задержить. 2) Хозяйничанье, хозяйство. Привикай до господарства з молоду, не будеш знав на старість голоду. 3) Хозяева, семейство. Курча як заспіва, віщує смерть кому з господарства. (Старець) у хаті бавить господарство кобзою.
Засльози́ти, -жу́, -зи́ш, гл. 1) Обмочить слезами. Засльозив подушку. 2) Прослезиться.
Затлі́тися, -лі́юся, -єшся, гл. Затлѣться.
Імла, -ли́, ж. = мла. Ой імла, імла по полю лягла. Шо на нашій сестрі на русій косі білая імла пала.
Магнате́рія, -рії, ж. соб. Магнаты, высшее дворянство старой Польши.
Ми́ня, -ні, ж. Дѣтск. Корова, волъ, теленокъ. Знай, миня, стійло.
Перековерсати, -саю, -єш, гл. Перековеркать. Вже вони хоч що, то по своєму перековерсають.
Поседіння, -ня, с. Сидѣніе, посиживаніе. Ум. посидіннячко. Ой весна-красна, що нам винесла? Ой винесла тепло і добре літечко... Молодим діткам — рученьки бити, а старим дідам — раду радити, а старим бабам — поседіннєчко.
Потихи нар. = потиху.
Провіряти, -ря́ю, -єш, сов. в. провірити, -рю, -риш, гл. = перевіряти, перевірити.
