Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

навальність

Нава́льність, -ности, ж. 1) Множество, толпа. Торік у Лебедині навальність була москалів. 2) Проливной дождь съ бурей.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 467.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВАЛЬНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВАЛЬНІСТЬ"
Безталанник, -ка, м. Несчастный человѣкъ, горемыка, неудачникъ.
Кабашник, -ка, м. Сидѣлецъ въ кабакѣ.
Кубаття, -тя, с. соб. Комья. Желех.
Намогти́ся Cм. намагатися.
Пинчук, -ка́, м. Житель пинскаго у. гродн. г. О. 1861. I. 264.
Позіходитися, -димося, -дитеся, гл. Сойтись. А тим часом позіходилось народу вже чимало. Кв.
Смиренний, -а, -е. Смиренный. Смиренного возносять на високість. К. Іов. 12.
Сумежність, суміжність, -ности, ж. Смежность.
Хазяйнувати, -ную, -єш, гл. = хазяїнувати. Мет. 458. Чомусь мої воли не пасуться, да не хочуть води пити; лучче було б хазяйнувати, ніж по дорогах ходити. Н. п.
Чванька, -ки, м. = чванько. Ой чия то парубчина, ой чия то чванька? Закрасила мама штани, — він каже: китайка. Чуб. IV. 480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВАЛЬНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.