Жоломі́йка, -ки, ж. Ум. отъ жоломія.
Заклина́ння, -ня, с. Заклинаніе. Заклинане, як гадина укусить.
Ло́кіть, -ктя, м. 1) Локоть (часть руки). Близько локіть, та не вкусиш. 2) Мѣра длины, раньше равнявшаяся третьей части сажня, какъ видно изъ слѣд.: Пятдесятъ и сѣмъ локтей вдовжъ, а вширъ тридцять и сѣмъ локтей, що чинить девятнадцять сажней вдовжъ, а вширъ дванадцять сажней и локоть. (Отрывки изъ Лѣтоп. Мгарск. мон. . Въ соврем. употребленіи это мѣра, соотвѣтствующая длинѣ руки отъ локтя до конца средняго пальца. Хто з вас журившись може прибавити до зросту свого один локіть? Ой дам тобі... локіть полотенця.
Напридба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Пріобрѣсть. Неправильная форма вмѣсто надбати. Встрѣчена только у Котляревскаго: Всяких всячин напридбала.
Опростатися, -таюся, -єшся, гл.
1) Освободиться.
2) Прійти въ себя.
Помірок I, -рку, м. = і. Помір. Як коли, до воно (небо) розчиняється, тілько на яку небудь оказію: на войну, або на помірок, або на голод.
Росписка, -ки, ж. Расписка. Ходім у хату роспуску писати. Я не повірю на слові: хай дасть мені росписку, своєю кров'ю написану. Ум. ро́списочка.
Стеменнісінько нар. Тоже, что и стеменно, но въ совершенной степени, точнехонько. Стеменнісінько мати.
Хавтура, -ри, ж. = хавтур.
Шпарка, -ки, ж. Ум. отъ шпара.
