Бешезник, -ка, м. Раст. Paris quadrifolia.
Виволанка, -ки, ж.
1) Избраніе. Повідають люде, же дієта буде, я на виволанку заспівам співанку.
2) ви́воланка. Изгнанница, выгнанная. Бранное слово у гуцуловъ.
Дзяволи́ти, -лю́, -ли́ш, гл. = Дзявкати. Чи чуєте, цуценя дзяволить? Ой не ходи коло хати та не дратуй цуценяти, бо цуценя дзяволить.
Картопля, -лі, ж. Картофель. А чиєю кров'ю тая земля напоєна, що картоплю родить? Тут же був хрін, ріпа, картопля, що вже швидко хліб святий з світа божого зжене. Ум. картопелька. А на Січі мудрий німець картопельку садить. Cм. барабо́ля, бульба, буришка, мандибурка.
Милосе́рдя, -дя, с. Милосердіе. Хоч одно ж ви милосердя майте! Чи схоче він, то покарає грішних, чи схоче він, — покаже милосердя.
Перержавіти, -вію, -єш, гл. Перержавѣть.
Посивілий, -а, -е. Посѣдѣвшій. Ціле руно посивілого волосся на голові.
Руб II, -бля, м. = II. Рубель. У людей шаг скаче, а в скупого руб плаче. Не май сто рублів, а май сто друзів. Ум. рублик.
Скугніти, -ню́, -ниш, скугота́ти, -чу́, -чеш, гл. О свиньяхъ: визжать. Скугнить як порося. Поїли свині полову, поївши полову, скугочуть.
Хлист, -ту, м.
1) Щолканіе бича. Їде віз без коліс, а батіг без хлисту.
2) Прутъ, хлыстъ. Ум. хлистик. Жевжики обидва і голі — вашеці прогає — як хлистики.
