Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

филозоф

Филозоф, -фа, м. 1) Философъ. По їх січовому розуму ніщо на світі не стоїть ні радости, ні печалі: филозофи вражі діти! 2) Ученикъ предпослѣдняго класса духовной семинаріи. Филозоф! а кобили в хамут не вміє запрягти. Ком. Пp. № 873.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 376.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФИЛОЗОФ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФИЛОЗОФ"
Болотяник, -ка, м. Чортъ, живущій въ болотѣ. Чуб. І. 193.
Воробня, -ні, ж. соб. Воробьи. Желех.
Дідови́н, -на, м. Нищій. За дідовином, за його сином тра рано вставати, торби латати. Гол. II. 688.
Жа́б'ячий, -а, -е. Лягушечій; жабій. Пошитий із самих жаб'ячих спинок. Ном. № 5713. жа́б'яча губа́. Родъ несъѣдобнаго гриба. жаб'яча цибуля. Раст. Scirpus Tabernaemontani Gmel. ЗЮЗО. I. 135. — зілля. Раст. Лютикъ, Anemone ranunculus.
Овершки, -ків, м. мн. Вершина стога. Левч. 10.
Панча I, -чі, ж. = опанча. Мнж. 173.
Перепеличий, -е Перепелиный. Перепеличе сало.
Пічкурувати, -ру́ю, -єш, гл. Быть истопникомъ. Черк. у.
Хробот, -ту, м. Хрустѣніе, трещаніе. Вх. Зн. 54.
Чуркати, -каю, -єш и чуркотіти, -кочу, -тиш, гл. Бить струей литься струей. Желех. Вх. Лем. 483.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФИЛОЗОФ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.