Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фівкати

Фівкати, -каю, -єш, гл. Объ иволгѣ: кричать. Коли олійник (иволга) часто фівкає, то буде дощ. ЕЗ. V. 176.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФІВКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФІВКАТИ"
Вишкіряти, -ря́ю, -єш, сов. в. вишкірити, -рю, -риш, гл.зуби. Оскаливать, оскалить зубы.
Душогу́б, -ба, м. = душогубець.
Крадемці нар. = крадькома. Вх. Зн. 29.
Навершня́к, -ка́, м. Верхняя крышка у маслобойной кадки. Вх. Зн. 35.
Наро́дний, -а, -е и наро́дній, -я, -є. Народный.
Обмолот, -ту, м. Окончаніе молотьбы.
Ощіпок, -пка, м. Плоскій прѣсный хлѣбъ. (Угор.). Вх. Зн. 45.
Потрішки нар. Ум. отъ потроху.
Розгвинчувати, -чую, -єш, сов. в. розгвинти́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Развинчивать, развинтить.
Стригавка, -ки, ж. Трясина. Вх. Зн. 67.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФІВКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.