Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фіїна

Фіїна, -ни, ж. = хрещениця. Шух. І. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФІЇНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФІЇНА"
Валов'Яний, -а, -е. Сдѣланный изъ валу 2. Желех. Валов'яний клубок. Драг. 44.
Відгадка, -ки, ж. Отгадка.
Джиджуру́ха, -хи, ж. Кокетка, франтиха. Cм. Чепуруха.
Доси́пувати, -пую, -єш, гл. = I. досипа́ти.  
Обкопати, -ся. Cм. обкопувати, -ся.
Округлий, -а, -е. Круглый, шарообразный. В тій світлиці округлий столик. АД. І. 43.
Покоїтися, -ко́юся, -їшся, гл. Покоиться.
Пригашати, -ша́ю, -єш, сов. в. пригаси́ти, -шу́, -сиш, гл. Пригашивать, пригасить, притушить. Пригашують трохи вогонь. Дещо.
Роспукнути Cм. роспукати.
Сумувати, -му́ю, -єш, гл. Печалиться, грустить. Мет. 158. Сумуючи, частенько плакав. Кв. На тім степу скрізь могили стоять та сумують. Шевч. Зроду так гірко не плакала, не сумувала таким тяжким сумом. Г. Барв. 144.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФІЇНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.