Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фіїна

Фіїна, -ни, ж. = хрещениця. Шух. І. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФІЇНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФІЇНА"
Боб'Ястий, -а, -е. О смушкахъ: съ крупными слабыми завитками. Вас. 198.
Допра́вди нар. Дѣйствительно. Я таки доправди дуже втомилась. Чуб.
Дурнові́с, -су, м. = дармовіс 2. О. 1862. VIII. 33.
Зая́сля, -ля, с. Ясли. Купи та купи коняку... «А годувати чим я буду? Тебе в заяслє положу?» Рудч. Ск. II. 174.
Напну́ти, -ся. Cм. напинати, -ся.
Пообпасинковувати, -вую, -єш, гл. Обломать побѣги на стебляхъ табаку, подсолнечника и пр. (во множествѣ)
Попіля нар. = побіля. Ухопив же го попіля коня, попіля коня, близько стременя. Гол. II. 29.
Призволяще, -щого, с. Воля, усмотрѣніе. Я вам на призволяще даю — як хочете, так і робіть. Зміев. у.
Сподітися II, -дінуся, -нешся, гл. Дѣваться. Десь то я, мої милі браття, та й сподінуся. Сподінувся пан Свірговський у сирій могилі. АД. І. 160.
Чирка, -ки, ж. 1) Чирокъ (утка). Не туди чирка носом керує. Ном. № 5091. 2) Чирей. Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФІЇНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.