Виделка 1, -ків, мн. = вилка. Подайте виделка.
Гру́здь, -дя́, м. Грибъ: груздь, Agaricus piperatus.
Заколо́джувати, -джує, сов. в. заколо́дити, -дило, гл. безл. Сдѣлаться запору. Як заколодило, так який уже день і на двір не ходе.
Під 1, по́ду, м. 1) Низъ, низменное мѣсто, западина. Перепелиця сіла на, поду. 2) Основаніе, мѣсто для основанія чего либо, напр. стога, печи и пр. Поди під стіжки. 3) Возвышеніе, подмостки, напр. возвышеніе въ мельницѣ, гдѣ находятся жернова. Часто во мн. ч. У клуні пшениця на подах була. 4) Неподвижное основаніе вѣтряной мельницы. 5) = горище. Ум. підок.
Полушка, -ки, ж. Полушка, 1/4 копейки. Баба рака купила, три полушки дала; баба рака зварила, добра юшка була.
Попонудити, -джу́, -диш, гл. Томиться много, тосковать. Cм. нудити. Що я попотужила, що я світом попонудила.
Посолодіти, -ді́ю, -єш, гл. Сдѣлаться сладкимъ. Посолоділо таки, а чи багато сахарцю укинув.
Розсукувати, -кую, -єш, сов. в. розсука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Разсучивать, разсучить, раскручивать, раскрутить.
Скінчання, -ня, с. Окончаніе. Скажу на скінчання....
Удавати, -даю, -єш, сов. в. удати, удам, -даси, гл.
1) Притворяться, притвориться, дѣлать, сдѣлать видъ. Упала, а вони регочуться: удає, кажуть, удає. Я удавав, буцім то мені й байдуже. Дурень удавав, буцім-то йому не хотілось продавити тієї шкури. Удав, що спить.
2) Прикидываться, прикинуться чѣмъ, корчить изъ себя что. Добрий воїн і душа щира козацька, хоч удає з себе ледащицю і характерника. Удає з себе пана.
3) Преимуществ. сов. в. Удачно сдѣлать, выполнить. Співала би співаночки, та не вмію вдати.... будуть ся сміяти. На самоті чого не вдаси, а в гурті як не той. Яких буханців, книшів було вдам.