Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наброд

Набро́д, -ро́ду, м. = набрід. Всі кухарі і ввесь наброд, побравшись за руки, ходили. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 465.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБРОД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБРОД"
Ворожіння, -ня, с. Гаданіе, ворожба.
Гнилятина, -ни, ж. Гниль. Розворушив ту гнилятину. Мир. Пов. II. 54.
Двоя́н, -на́, м. Большіе сосновые брусья, отправляемые изъ Полѣсья водою, преимущественно въ Пруссію.
Деше́вшати, -шаю, -єш, гл. Становиться дешевле. Харьк. Коні дешевшають, не поведу свого на ярмарок. Черниг. у.
Додму́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Дуть до чего нибудь, до какого нибудь случая.
Досо́вдатися, -даюся, -єшся, гл. = досовкатися.
Короваїв, -а, -е. Принадлежащій короваю. Короваєве тісто не замісилося вмісто. Н. п.
Поблаголовити, -влю́, -ви́ш, гл. Поблагословить. От їх поблагословили і одружили. Рудч. Ск. II. 48.
Поляна, -ни, ж. = полявина. Зміев. у. Од сих печер полою розляглась чимала поляна, оточена лісом і густою зарослею чагарника. Стор. МПр. 128. Вийшов на чистий пляць, на поляну, сів на оддишку. Чуб. II. 594. Ум. поля́нка, поляночка. Чуб. V. 477.
Сусічниця, -ці, ж. Мѣсто въ овинѣ, гдѣ складываютъ сѣно. Вх. Зн. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАБРОД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.