Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наброд

Набро́д, -ро́ду, м. = набрід. Всі кухарі і ввесь наброд, побравшись за руки, ходили. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 465.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБРОД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБРОД"
Белеґа, -ґи, ж. Экскрементъ коровы. Вх. Зн. 2. Также во мн. ч. белеґи. Шух. І. 24.
Гладше нар. Сравн. ст. отъ гладко.
Горобі́єнько, -ка, м. Ум. отъ горобей.
Дохожда́ти, -да́ю, -єш, гл. = дохожати. До отця, до матки дохождати. АД. І. 120.
Мокри́нець, -нця, м. Раст. = Мокравник. Вх. Пч. І. 13.
Ніздря 2, -ри(і), ж. Мездра. Мнж. 187.
Перевалити, -ся. Cм. перевалювати, -ся.
Позаслухуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Заслушаться (о многихъ).
Приписуватися, -суюся, -єшся, сов. в. приписа́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Приписываться, приписаться. Приписався до Мар'янівської громади. Мир. Пов. II. 42.
Упеститися, -щуся, -стишся, гл. Подольститься, войти въ милось. Внестився чоловік умерший до своєї жінки та й ходе. Н. Вол. у. Упестився старшина, а тепер таке робе, що хоч тікай. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАБРОД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.