Видушити Cм. видушувати.
Запанува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Загосподствовать, воцариться. Запанував над ляхами Понятовський жвавий. Знов смерть запанувала там, де недавно був гармидер і колотнеча.
Ло́зя, -зі, ж. дѣтск. Ложка.
Ненуж сз. = ніж. Лучче хліб їсти з водою, ненуж буханець з бідою.
Обрепкатися, -каюся, -єшся, гл. Обожраться.
Поплазувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Поползти. Безногі черви поплазували. 2) Медленно, съ трудомъ пойти, поплестись. Поплазував він до церкви.
Роскладувати, -дую, -єш, гл. = роскладати.
Тінявий, -а, -е. Тѣнистый. Дай мені в тінявій тиші в тебе під крильми сховатись.
Убірати, -ра́ю, -єш, сов. в. убрати, -беру, -реш, гл. 1) Одѣвать, одѣть, наряжать, нарядить, убирать, убрать. Укинь мене в болото, а я тебе вберу в золото. Вбери й пенька, то стане за Панька. Ой косо, косо кохана! сім літ я тебе кохала, що-неділеньки вбірала. убрати в шо́ри. Первоначально — запречь, переносно: забрать, взять въ руки. 2) Надѣвать, надѣть. Скидай з себе свої лати, вбірай дорогії шати. 3) Убирать, убрать, принять. Убрав, як сіно в годину. Хліб убірає, хто його має. Так росходивсь, шо і в два не вбереш. 4) Пачкать, запачкать. Убрав ноги в куряву. 5) — в себе. Всасывать, всосать. 6) Ѣсть, съѣсть. Вбірай, свате, капусту.
Шуліка, -ки, м. Коршунъ.