Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обширь

Обширь, -рі, ж. 1) Пространство. Земля... ходить круги сонця по великій обширі світу Божого. Дещо. 2) Объемъ. Народ ню мову не жарт осягнуть усю в її обширі. О. 1861. IV. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 32.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБШИРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБШИРЬ"
Глибати, -баю, -єш, гл. Тяжело махать крыльями, медленно летѣть.
Ді́тоньки, -ньок, ді́точки, -чок, Ум. отъ діти.
Жебра́цький, -а, -е. Принадлежащій нищему.
Заразни́й, -а́, -е́. = заразливий. Холера дуже заразна. Волч. у.
Карапудливий, -а, -е. Пугливый (о лошади). Чигир. у.
Поритися, -ри́юся, -єшся, гл. Порыться.
Постити, -щу́, -стиш, гл. Постить. Постимо як рахмани. Ном. № 128.
Супочити, -чину, -неш, гл. Отдохнуть.
Узаємність, -ности, ж. Взаимность. Хоть з котрою ся запізнаю, взаємности не дознаю. Гол. І. 215.
Центовий, -а, -е. Стоющій центъ. Галиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБШИРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.