Біяк, -ка, м.
1) Большой молотъ, служащій для пробиванія мельничныхъ каменьевъ, для раскалыванья дерева и пр. Біяком дуби в лісі то-що б'ють.
2) = бияк. Ой біяк черешневий, капиця залізна; як мя попер мужик ціпом, аж мі шкура злізла. Ум. біячок. Ув. біячисько.
Відбій, -бою, м. Лучшаго сорта хребтовая щетина.
Гол, -ла, -ле Краткая форма отъ голий.
Жовтне́вий, -а, -е. Сентябрьскій.
Забавля́ти, -ля́ю, -єш, с. в. заба́вити, -влю, -виш, гл. 1) Забавлять, развлекать, развлечь. Уродються великії віти забавляти маленькії діти. 2) Замедлять, замедлить, задерживать, задержать.
Освідчатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. освідчитися, -чуся, -чишся, гл. Объявлять, объявить себя.
Перекалатати, -та́ю, -єш, гл. Перезвонить во всѣ колокола.
Поділ, -до́лу, м.
1) Низменное мѣсто, низменность. Ой ходила, подруженьки, з гір на поділ. Заграли коники на подолі.
2) Подолъ женской рубахи. Не цвіла калинонька ік Петру, да зацвіла калинонька ік Різдву — а в мого свекорка у коморі, а в мене молодої у подолі. Чаще во мн. ч. подо́ли. В подолах мережки. Тим же вона мабуть горда, що в подолях лиштва. Ум. поді́лок, поді́лочок. А на тії Бондарівні в поділках мережка. Ой чи є де дівка пишна, що в поділках лиштва.
Ростік, -току, м. 1) Мѣсто раздѣленія улицы или дороги на двѣ, рѣки на два рукава. Ой в городі на ростоці пють, гуляють запорожці. На ростоці, на потоці два голуби воду пили. 2) Разгонъ? Угамуй рогатих турів, гордих дук у срібній зброї, росточи лихим ростоком, най не пють крови людської. 3) мн. Уголъ скамьи на по́куті. Отут сідайте на ростоках.
Сінце, -ця в., Ум. отъ сіно.
