Білити, -лю, -лиш, гл. 1) Бѣлить; окрашивать въ бѣлый цвѣтъ. У суботу білю хату. шити-білити — завтра великдень. Значитъ то же, что русское: коли на охоту ѣхать, тогда собакъ кормить. білити шкіру. При выдѣлкѣ кожи: натирать мѣломъ. 2) О полотнѣ: дѣлать бѣлымъ, бѣлить (на. солнцѣ). Я вас пряла, ночей не досипала, білила вас в зеленім лузі. На тихім Дунаї під крутим берегом там господиня різи білила. біль білити. Cм. і. біль. 3) Убѣлять (умывая). Дівка Катерина личенько білила. 4) Лудить.
Відпочинок, -нку, м. = відпочин. Ні сну мені, ні одпочинку. Нема ніжкам одпочинку.
Завсі́ди нар. Всегда. У скупого завсіди по обіді. Голодному завсіди полудня.
Здиня́ти Cм. і. здимати.
Квасник, -ка, м.
1) Погребъ для квашеныхъ овощей.
2) Кадка для квашенія.
3) Дубильный чанъ.
Спогад, -ду, м. Воспоминаніе. Про гроші чоловікові ні згаду, ні спогаду.
Тетерка, -ки, ж. Ум. отъ тетеря.
Турготіти, -чу́, -ти́ш, гл. Гремѣть, стучать.
Туром нар. Сильно гоня. Та зараз туром, туром корову.
Услугування, -ня, с. Прислуживаніе.
