Запина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. запну́ти и зап'я́сти́, -пну́, -неш, гл. Завѣшивать, завѣсить, накрывать, закрыть. Запинає вікно хусткою. Пішла пані така зап'ята, що й очей не видно. Очі мої козацькі молодецькі червоною китайкою запніте.
Крадки нар. = крадькома.
Назоли́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Надоѣсть, досадить. Ти мені назолив(ся). 2) Нащелочить, набучить.
Охараскуватися, -куюся, -єшся, гл. Отнѣкиваться, отговариваться. Немає в мене грошей: щоб мені, та бодай мені... коли я брешу! Немає й не просіть, — охараскується було старий.
Пошморгатися, -гаюся, -єшся, гл. Подергаться (о веревкѣ, напр.).
Пригаснути Cм. пригасати.
Роківщина, -ни, ж. = рокове. Се засуджена попівська від них роківщина.
Учителів, -лева, -ве Принадлежащій учителю.
Цільба, -би, ж. Исцѣленіе. Прийми від нас, Богомати, цюю похвалу, що даруєш цільбу злоту стару і малу.
Цісарик, -ка, м. Ум. отъ цісарь.
