Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хлятьба

Хлятьба, -би, ж. Мокро́та. Оце знов кров'яна хлятьба повалила і душить мене, не дає одкашлятись.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛЯТЬБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛЯТЬБА"
Видимати, -маю, -єш, сов. в. видути, -дму, -меш, гл. Выдувать, выдуть. Аф. 328. Тії дудочки видимають із скла бульбашку. Дещо.
Діля́нка, -ки, ж. 1) Половина мички льну, пеньки. 2) Часть, участокъ. Ділянка в лісі.
Келарь, -ря, м. Инокъ, завѣдывающій всѣми монастырскими имѣніями.
На́дголодь нар. Впроголодь. Усе, бувало старий їсть небагато, надголодь, щоб ще їсти хотілось. Лебед. у.
Обшукати Cм. обшукувати.
Розмарія, -рії, ж. = розмайрин. Розмарія сходить. Гол. І. 337.
Сіяльник, -ка, м. = сівач. Лохв. у.
Смачен, -чна, -не, с. = смачний. Без штуки і борщ не смачен. Ном. № 12308.
Чоботець, -тця, м. Ум. отъ чобіт.
Шіпавка, -ки, ж. Зудъ, свербежъ. Ум. шіпавочка. Гн. І. 29.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХЛЯТЬБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.