Грінчи́ти, -чу, -чиш, гл. Поджаривать (хлѣбъ).
За́якоритися, -рюся, -ришся, гл. Согнуться. Дивись, як якорь заякорився.
Перегуснути, -ну, -неш, гл. Слишкомъ загустѣть.
Покріпити, -ся. Cм. покріпляти, -ся.
Порозохочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и розохотити, но многихъ.
Постіл, -тола, м. 1) Родъ обуви, кожаный лапоть. А постіл личака да й попережає: ой коли ти постіл, то іззаду постій, ой коли ти личак, то попереду гоп-цак. 6) Въ другихъ мѣстностяхъ такъ называется и лапоть изъ лыка, также изъ лозы, вербы. На козакові постоли в'язові. Куди ти вбрався на стіл з постолами? Нахилилася під стіл, найшла чобіт і постіл; слава Богу, що найшла, убулася та й пішла. постоло́м добро́ возять, носять, — обычное шуточное окончаніе сказокъ. Оце ж і вся (казка), — живуть і хліб жують, і постолом добро, возять. 2) Металлическая обивка на концѣ чего либо, напр. песта въ толчеѣ. деревянной лопатки конца ружейнаго приклада. 3) Металлическая обивка дна углубленія толчеи, въ которое падаетъ пестъ. Cм. ступа 3. 4) Часть плуга = леміш. 5) Подножка въ токарномъ станкѣ. Cм. токарня. 6) Названіе вола съ широкими копытами. Ум. постоле́ць, постолик. Ув. постоли́ще. Вербові постолища.
Проворяка, -ки, об. Проворный, ловкій, проворная, ловкая. Я, мамочко, проворяка, йду, а дядьків парубок роззявляка где та прямо мені голоблею в рот.
Псячий, -а, -е. = песький. З псячого хвоста сита не буде.
Розізлити, -злю́, -лиш, гл. Разозлить.
Розрепетуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Раскричаться, расшумѣться. Надає їй бебехів, дак вона ще гірше розрепетується.
