Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мнякота

Мнякота́ Cм. м'якота.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 436.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МНЯКОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МНЯКОТА"
Гаїна, -ни, ж. = гай. В зеленій геїні, при низькій долині, козак грає і співає о любій дівчині. Гол. І. 386.
Гуна́, -ни́, ж. = Луна 2. Харьк.
Кісничок, -чка, м. Ум. отъ кісник.
Оску́бувати, -бую, -єш, гл. = Оскуба́ти.
Пообуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Обуться (о многихъ).  
Попомотати, -та́ю, -єш, гл. Помотать много.
Порожденниця, -ці, ж. Родительница. Не єсть ти мені наймичка або челядниця, а єсть ти мені матінка — порожденниця. Чуб. V. 847.
Трунва, -ви, ж. = труна. Скажу собі ізробити кедрову трунву. Гол. І. 221. Ум. трунвонька, трунвочка.
Хіба нар. = хиба. Хіба тоді кобили трохи? Рудч. Ск. І. 2.
Шкунтуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Ссориться? драться? Пани шпунтуються, а нашого брата ріжуть. Ном. № 1304.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МНЯКОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.