Засклепи́ти, -плю́, -пи́ш, гл. 1) Вывести сводъ. 2) Запереть, замкнуть, заключить. 3) Закрыть плотно. Ми воду так засклепили (у водянці). 4) Окаменить, сдѣлать твердымъ. Засклепило, що не можна орати.
Люстро́вий, -а, -е. 1) Зеркальный. 2) Люстриновый. Взяла очіпок грезетовий і кунтуш з усами люстровий, пішла к Зевесу на ралець!
Нелюдяний, -а, -е. 1) Нечеловѣческій, безчеловѣчный; злой, недобрый. Бодай той непрощений був, хто видумав таку нелюдяну науку. Який він добрий був для вас, а ви для його сиріт такі нелюдяні.
2) Необходительный, непривѣтливый.
Облудний, -а, -е. Лицемѣрный, притворный. Який тепер світ облудний. Облудна мова.
Просурмити, -млю, -миш, гл. Протрубить.
Прохилити Cм. прохиляти.
Суходіл, -до́лу, м. Земля, суша, материкъ. Шаблюками, наділками суходіл копали, шапками, приполами персть вибірали. Трудно щуці-рибі на суходолі.
Трудитися, -джу́ся, -дишся, гл. Трудиться, работать. Хто трудиться, той не журиться.
Цокати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] цокнути, -кну, -неш, гл. Стучать, стукнуть — преимущ. чѣмъ либо металлическимъ или о что либо металлическое, также зубами. Вона цокнула тим зубом об сковороду. О часахъ: тикать. Годинник на стіні цокав.
Щебетун, -на, м.
1) Щебечущій.
2) Говорунъ.
