Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3

ґ
ґабелковий
ґабелок
ґабзувати
ґаблі
ґава 1
ґава 2
ґавеґа
ґавеня
ґавзун
ґавити
ґавра
ґаврати
ґав'ячий
ґав'ячий 2
ґаґати
ґаґотати
ґаджала
ґаджалаґати
ґаджєло
ґадзуля
ґазда
ґаздинечка
ґаздинити
ґаздинька
ґаздиня
ґаздівка
ґаздівний
ґаздівство
ґаздівський
ґаздовитий
ґаздонька
ґаздочка
ґаздування
ґаздувати
ґаздусьо
ґайда
ґайдарь
ґайдиця
ґайдувати
ґала!
ґалаґан
ґаламаґати
ґаланки
ґаланці
ґалда
ґалера
ґалиця
ґалунок
ґальон
ґальонка
ґалюґа
ґаляра
ґамнути
ґандж
ґанджа
ґанджовитий
ґанджули
ґандзолля
ґанзур
ґанок
ґанч
ґанчувати
ґаня
ґара
ґарґала
ґарґало
ґарґара
ґарґачки
ґард
ґардувати
ґарита
ґарлина
ґарнаґа
ґарований
ґарувати
ґахуватися
ґацик
ґвалт
ґвалтівне
ґвалтівний
ґвалтувати
ґвер
ґвинт
ґвир
ґевґати
ґеґавка
ґеґадзи
ґеґання
ґеґати
ґеґацки
ґе-ґе-ґе
ґеґекати
ґедз
ґедзатися
ґедзел
ґедзень
ґедзик
ґедзилля
ґедзкатися
ґедзло
ґедзунок
ґедкати
ґедло
ґезунд
ґел!
ґелґати
ґелевач
ґелево
ґелета
ґелетя
ґелка
ґелкотати
ґельґів
ґелюх
ґемзати
ґензура
ґер
ґерґавка
ґерґелиця
Закві́тчувати, -чую, -єш, сов. в. заквітча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Убирать, убрать, украшать, украсить цвѣтами (преимущественно голову), а также и цвѣтными ягодами, матеріями и пр. Покладе косу на голову поверх скиндячок вінком та заквітча квітками. Кв. І. 75. Иноді труну заквітчують калиною. Ном. № 13427.
Зюзник, -ка, м. Раст. Lycopus europaeus L. ЗЮЗО. I. 127.
Лет, -ту, м. Леть, полетъ. Туди саме лет (бджолам) через яр. Черк. у.
Марномо́вець, -вця, м. Пустословъ.
Натякання, -ня, с. Намекъ, намеканіе.  
Поперекривляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и перекривити, но во множествѣ.
Сумир, -ру, м. Миръ, согласіе, мирнья отношенія. Сумир умен. Ном. № 3276. Сумиром. Въ мирѣ, въ согласіи. Сумиром з тобою не проживеш. Н. Вол. у.
Укупі нар. Вмѣстѣ. Росли собі вкупі. Чуб. Укупі били ляхів, укупі терпіли всякі пригоди. К. ЧР. 71. Чи є що краще, лучче в світі, як укупі жити! з братом добрим добро певне познать, не ділити. Шевч. Ум. укупоньці, укупочці, укупці. Сидівши вкупоньиі, мовчали. Мкр. V. 66.
Уматеріти, -рію, -єш, гл. Окрѣпнуть, возмужать. Як уматеріє, буде віл добрий. Міусс. окр. Нехай він уматеріє, узнає все — як коло чого ухождатися. Борз. у. Дівкою така була собі непоказна, а пішла заміж, тепер уже вматеріла. Н. Вол. у.
Уряди-годи, нар. Изрѣдка. А був наги батько такий-то грізний! Вряди-годи пустить на улицю погулять з дівчатами. МВ. 1.
Нас спонсорують: