Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3

ґ
ґабелковий
ґабелок
ґабзувати
ґаблі
ґава 1
ґава 2
ґавеґа
ґавеня
ґавзун
ґавити
ґавра
ґаврати
ґав'ячий
ґав'ячий 2
ґаґати
ґаґотати
ґаджала
ґаджалаґати
ґаджєло
ґадзуля
ґазда
ґаздинечка
ґаздинити
ґаздинька
ґаздиня
ґаздівка
ґаздівний
ґаздівство
ґаздівський
ґаздовитий
ґаздонька
ґаздочка
ґаздування
ґаздувати
ґаздусьо
ґайда
ґайдарь
ґайдиця
ґайдувати
ґала!
ґалаґан
ґаламаґати
ґаланки
ґаланці
ґалда
ґалера
ґалиця
ґалунок
ґальон
ґальонка
ґалюґа
ґаляра
ґамнути
ґандж
ґанджа
ґанджовитий
ґанджули
ґандзолля
ґанзур
ґанок
ґанч
ґанчувати
ґаня
ґара
ґарґала
ґарґало
ґарґара
ґарґачки
ґард
ґардувати
ґарита
ґарлина
ґарнаґа
ґарований
ґарувати
ґахуватися
ґацик
ґвалт
ґвалтівне
ґвалтівний
ґвалтувати
ґвер
ґвинт
ґвир
ґевґати
ґеґавка
ґеґадзи
ґеґання
ґеґати
ґеґацки
ґе-ґе-ґе
ґеґекати
ґедз
ґедзатися
ґедзел
ґедзень
ґедзик
ґедзилля
ґедзкатися
ґедзло
ґедзунок
ґедкати
ґедло
ґезунд
ґел!
ґелґати
ґелевач
ґелево
ґелета
ґелетя
ґелка
ґелкотати
ґельґів
ґелюх
ґемзати
ґензура
ґер
ґерґавка
ґерґелиця
Бзиновий, -а, -е. = бузиновий. ЕЗ. V. 89.
Братина, -ни, м. = братуха. О. 1862. ѴІІІ. 25.
Випускати, -каю, -єш, сов. в. випустити, -щу, -стиш, гл. 1) Выпускать, выпустить, отпускать, отпустить. Суд не заклика, та й не випуска. Ном. № 7372. То буду я до темниці прихождати, темницю відмикати, вас всіх, бідних невольників, на волю випускати. АД. І. 232. Так не випустять, не почастувавши. Г. Барв. 186. 2) Выставлять, выставить, высовывать, высунуть. Морське чудерство одну губу випустило. Мнж. 35. Стьонжку з сорочки червону випустить. Г. Барв. 103.
Гидючий, -а, -е. Отвратительно гадкій. отвратительно мерзкій, крайне плохой. Таке гидюче, що й глянути на його не хочеться. Полт.
Джут, -та́, м. = Джгут. Котл. Ен. І. 23.
Дурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Урчать, бурчать. І отесу можна в кишку затягнуть, аби не дурчала. Ном. № 12172.
Крицевий, -а, -е. Стальной. Шух. І. 276.
Ляка́ння, -ня, с. Пуганіе. Нічим так не допікали Якімцеві... як ляканням тією школою. Левиц. І. 242.
Обід 2, -ду, м. 1) Обѣдъ. Ой був Сава в Немирові в ляхів на обіді. Макс. становити обід. Устраивать поминальный обѣдъ. 2) мн. обіди. Обѣденное время. Уже обіди. Сонце гріє. Греб. 352. Були вже пізні обіди, а люде з церкви ще не вийшли. Левиц. І. 25. 3) до-обід. До обѣда. Як би поспав до обід, так приснився б ведмідь. Ном. № 11308. Ум. обідець, обідонько. Рудч. ЧП. 205. Для тебе тещенька обідець готує. Грин. III. 526.
Розогніти, -ні́ю, -єш, гл. Разгорячиться, войти въ азартъ. Ровен. у.
Нас спонсорують: