Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґерґелиця

Ґерґели́ця, -ці, ж. Раст. Calandra granaria. Вх. Пч. ІІ. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 348.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕРҐЕЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕРҐЕЛИЦЯ"
Бойківщина, -ни, ж. Мѣсто жительства бойковъ — погорье стрыйскаго и самборскаго уѣздовъ въ Галиціи. Гол. І. Вступл. 712.
Висунути, -ся. Cм. висувати, -ся.
Гаряче нар. 1) Горячо, жарко. І сюди гаряче, і туди боляче. Ном. № 8051. 2) Пылко, горячо.
Д пред. = До. Д мені. Вояк хоче, аби ви д нему вийшли. Федьк.
Коротати, -та́ю, -єш, гл. Коротать, проводить. Дітей годувать, свій вік коротать. Ном. № 9200.
Переплести, -ся. Cм. переплітати, -ся.
Просатарь, -ря, м. Мужчина, приглашающій гостей на крестины, свадьбу, похороны и пр. Вх. Лем. 458. Cм. прохатарь.
Русь, -си, ж. Русь. Налетіли гуси з Гуси, сколотили воду Марусі. Чуб. V. 898.
Чортиха, -хи, ж. = чортиця. Покликала чортиха бабу до дитини. Чуб. II. 361.
Штурман, -на, м. Штурманъ (на кораблѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐЕРҐЕЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.