Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґензура

Ґензу́ра, -ри, ж. Раст. Gentiana. Желех. Вх. Зн. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 348.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕНЗУРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕНЗУРА"
Відвалювання, -ня, с. Отваливаніе.
Норовливий, -а, -е. = норовистий.
Обхаючувати, -чую, -єш, сов. в. обханю́чити и обхаючити, -чу, -чиш, гл. Чисто прибирать, прибрать, привести въ пріятный видъ. Дівонько-голубонько, обчисть мене, обханюч мене. Рудч. Ск. II. 56. Яблуня каже: «обхаюч мене». Рудч. Ск. II. 55.
Підхвістя, -тя, с. Мѣсто подъ хвостомъ. У собаки підхвістя. Полт. г.
Подзенькати, -каю, -єш, гл. = подзеленькати.
Пооблуплювати, -люю, -єш, гл. Облупить (во множествѣ).
Правота, -ти, ж. Правота, справедливость. Суд чинитиме нехибний людям правотою. К. Псал. 17.
Тройзілля, -ля, с. = троєзілля. А взяв козак тройзілля копати, взяла над ним зозуля кувати. Гол. Ум. тройзіллячко.
Хикнути, -ну, -неш, гл. Икнуть. Мил. 165.
Шебенути, -ну, -неш, гл. Пырнуть. Як шебенув його ножем. Золотон. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐЕНЗУРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.