Допо́внювари, -нюю, -єш, гл. = доповняти. Усього достачає і хлібом святим доповнює. Вам і чаші не доповнювані.
Жаборі́ння, -ня, с. = жабуріння.
Зшилити, -лю, -лиш, гл. — губи. Выпятить, сжавъ въ одну точку. Та ще й губи зшилить, кепкувать би то, бридкий, з старої людини.
Косорий, -а, -е. . косо́ра вівця́ Овца съ рогами, похожими на косы.
Кульбастий, -а, -е. Горбатый; загнутый. кульбастий дзюбок. Загнутый клювъ.
Пилюка, -ки, ж. = пилюга.
Повідня, -ні́, ж. У колесниковъ: дышло или приводъ, вставленный во вращающееся ухо пенька (Cм.); приводится въ дѣйствіе силою лошади или воловъ, совершающихъ круговое движеніе съ прикрѣпленнымъ веревками къ повідні ободомъ.
Позасмічувати, -чую, -єш, гл. Засорить (во множествѣ).
Призначіння, -ня, с.
1) Назначеніе.
2) Предопредѣленіе. Перед призначенням нігде не сховаєшся.
Треш! меж. Крикъ на овецъ.
