Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґелкотати

Ґелкота́ти, -кочу́, -чеш, гл. = Ґелґати. Гуси з радощів сичали й ґелкотали. Бор. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 348.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕЛКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕЛКОТАТИ"
Вабіння, -ня, с. Приманиваніе.
Відо пред. = від. Старший Галич відо Львова. Ном. № 1010.
Відтинати, -на́ю, -єш, сов. в. відтяти, -дітну, -неш, гл. Отсѣкать, отсѣчь, отрубливать, отрубить. Вона йому голову відтяла. Рудч. Ск. відтяти пелену. Отрѣзать подолъ — наказаніе женщинѣ за прелюбодѣяніе. А з Марсом чи давно піймавши, Вулкан їй пелену відтяв? Котл. Ен. VI. 12. річ відтяло (кому, у кого). Не въ состояніи заговорить, отняло языкъ. Мир. ХРВ. 17.
Горюва́льник, -ка, м. Человѣкъ, которому приходится бѣдствовать, горевать. Ум. Горюва́льничок. Мій таточку, мій горювальничку.... Ви наскитались, ви нагорювались. Мил. 186.
Ґелетя́, -тя́ти, с. Деревянный сосудъ для молока. Желех.
Повигрібати, -ба́ю, -єш, гл. = повигортати.
Позаморочувати, -чую, -єш, гл. Заморочить, одурить (многихъ).
Порошковий, -а, -е. звір. У охотниковъ: звѣрь во время отъ 1 октября по 1 марта. О. 1862. II. 62.
Учителька, -ки, ж. Учительница.
Цидрина, -ни, ж. = цедри́на. Гей зроби мені з цидрини трумну. Мет.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐЕЛКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.