Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґерґера

Ґерґе́ра, -ри, ж. = Ґарґара. Ном. № 13620.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 348.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕРҐЕРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕРҐЕРА"
Барашкувати, -ку́ю, -єш, гл. Болтать, растабаривать. Вх. Зн. 1.
Бархан, -ну, м. Бумазея.
Болючий, -а, -е. Болящій. Яку велику і болючу ношу у серці рану. К. Псал. 210.
Бряжчати, -чу, -чиш, гл. = брязчати.
Від'Їхати Cм. від'їздити.
Жо́втість, -тости, ж. = жовтина.
Мі́ттюнар. = миттю.
Пашний, -а́, -е́ О соломѣ: съ примѣсью травы. Пашна солома.
Розмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Разговаривать, бесѣдовать. В кого батько, в кого мати, — є з ким розмовляти. Чуб. V. 266. Сестра з братом іздалека розмовляла. Макс.
Умрець, умерця, м. = мрець. Умерці здвигнулись на родимім полі. Галиц. (О. 1862. І. 109).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐЕРҐЕРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.