Верб'Я, -б'я, с. соб. Вербы. Куди не повернешся — золоте верб'я росте.
Гетта! меж. Крикъ на лошадь: направо.
Заведе́нція, -ції, ж. = заведення. Ич, думаю, яка в їх заведенція! Треба й собі, щоб не подумали, що я мужик, дак нічого й не знаю. Се вже така буде усюди заведенція. Драм. 34.
Завива́йка, -ки, ж.? Бо на нас (дівчатах) плаття — все шовк та китайка, червона окрайка. A въ варіантѣ вмѣсто послѣдняго стиха: зверху завивайка.
Кожнярь, -ря́, м. Овчинникъ.
Колесня, -ні, ж.
1) Станокъ для навода спицъ въ ободѣ. Cм. стелюга.
2) Колесная мастерская.
Лі́тошок, -шка, м. Годовалый. Телят сьоголітніх одинадцять, літошків шість.
Лопу́х, -ха́, м. Раст. репейникъ, Arctium lappa. лови рибу, де лопух є. Дметься, як жаба на лопуху. Ум. лопушо́к.
Попробуркувати, -кую, -єш, гл. Пробудить (многихъ). Насилу дітей попробуркував.
Шкуропея, -пеї, ж. По народному повѣрью: царица змѣй. Що то за змія — шкуропея? — Над усіма старша. У неї голова золота, усіх гадюк вона у вирей веде.
