Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґерувати

Ґерува́ти и ґирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Править возомъ, лошадьми. Мнж. 181. 2) Направлять возъ, катя его задомъ впередъ, держась за оглобли. 3) Направляться. Ґируємо аж у саму столицю. Шевч. (О. 1861. X. 3). 4) Срывать, стаскивать. Хуртовина назад бідаху пре, за поли смикає, відлогу з пліч ґирує. Греб. 376. 5) Запрашивать (о цѣнѣ). Що це він ґерує? Дорого ґерує за вола. Мнж. 181. Cм. Керувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 348.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕРУВАТИ"
Кістриця, -ці, ж. = костриця. Вас. 200.
Лакувати, -ку́ю, -єш, гл. Лакировать. Херс. у.
Обітріти, -рію, -єш, гл. = обвітріти. Станьмо тутечка підождімо, поки сонце обітріє. Дума. Що воно таке, Архипе, обітріє?.. — Се як вітром перейде під час ісходу сонця, от сонце і обітріє. К. Исторія возс. Руси. І. 341.
Піддубок, -бка, м. = піддубень. Чуб. V. 1183.
Прачувати, -чую, -єш, гл. = прачити. Вас. 169.
П'ятірко числ. Пятеро. У старшого нема, дітей, а у меншого ціла метка, аж п'ятірко. Г. Барв. 130.
Скоромити, -млю, -миш, гл. Скоромить.
Титариха, -хи, ж. Жена церковнаго старосты.
Тугший, -а, -е. Сравн. ст. отъ тугий.
Тузінь, -ня, м. Дюжина, двѣнадцать штукъ. Камен. у. Тут нема цілого тузіня. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐЕРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.