Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґзівка

Ґзівка, -ки, ж. Hippobosca equina. Вх. Уг. 235.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 349.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЗІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЗІВКА"
Безумно нар. Неразумно, глупо, безумно.
Вдівонька и вдівочка, -ки, ж. = удівонька, удівочка.
Гачурка, -ки, ж. Ум. отъ гачура.
Заглоти́ти, -лочу, -тиш, гл. Захватить мѣсто, вытѣснить. Заглотит лісом поле. Вх. Зн. 19.
Залама́ти Cм. заламлювати.
Замі́шувати, -шую, -єш, сов. в. заміша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Замѣшивать, замѣшать, размѣшивать, размѣшать. Борошенця туди усипать і замішать. Рудч. Ск. II. 56. Хліб на тій воді замішувала. Г. Барв. 157.
Знелюдіти, -дію, -єш, гл. Сдѣлаться нелюдимымъ, одичать.
Партач, -ча, м. Пачкунъ, плохой ремесленникъ. Пізнає й грача, не партача. Ном. № 12471.
Перебунтуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Прекратить бунтъ.
Пописько, -ка, м. = піп. Пописко фтішився за ті гроші. Гн. II. 122.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐЗІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.