Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґзівка

Ґзівка, -ки, ж. Hippobosca equina. Вх. Уг. 235.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 349.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЗІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЗІВКА"
Відгоріти Cм. відгоряти.
Відмастка, -ки, ж. 1) Родъ клейстера (изъ муки, крахмала), употребляемаго ткачами для смазыванія нитокъ основы, чтобы онѣ были совершенно гладкими. МУЕ. III. 13. Шух. I. 258. 2) Приправа къ корму скота мукой, отрубями и пр. Желех.
Дро́ва, дрів и дров, с. мн. Дрова. У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. Ум. дрівця́. Рудч. Ск. II. 7. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. Ном. № 10289. Василь на всі празники нарублює дрівець. Кв. II. 160.
Заготува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Заготовить.
Нявка, -ки, ж. Одинъ изъ злыхъ духовъ (по вѣрованіямъ гуцуловъ) = мавка? Шух. І. 43.
Онуча 2, -чати, с. Внучекъ. Золотого Тамерлана онучата голі. Шевч. Ум. онучатко. Г. Барв. 125.
Піднести, ся. Cм. підносити, -ся.
Польовик, -ка, м. 1) Житель полей, равнинъ. 2) Бѣсъ, живущій въ полѣ. Левч. 37.
Робачок, -чка, м. Ум. отъ робак.
Торбинуватий, -а, -е. Мѣшкообразный. Торбинуватий горох. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐЗІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.