Бич, -ча, м. 1) Палка. Не біжить собака від калача, але від бича. Добрий бич запарив. 2) Било, короткая часть цѣпа, которою молотятъ. Киї запорожські — палічча не дуже довгі, неначе бичі у ціпів. 3) Часть сукновальнаго песта, при помощи которой онъ поднимается. Ум. бичик.
Зати́н, -ну, м. Родъ перегородки изъ камыша, ставящейся въ рѣкѣ, чтобы задержать рыбу, которая, ища выхода, попадаетъ въ поставленную вершу. Отце ж ми робим затин — з очерету, пускаємо ворітця, а біля них спускаємо у воду вершу проти води; через день і набіжить окунь і плітка.
Зба́бити, -блю, -биш, гл. Обабить.
Мертвечи́на, мертвещи́на, -ни, ж. Мертвечина.
Мо́рхнути, -ну, -неш, гл. Покрываться морщинами (о плодахъ)
Наньма́ти, -ма́ю, -єш, гл. = наймати.
Обуза, -зи, ж. Толпа. Бач якою обузою дітвора суне.
Ополудень нар. Въ полуденную пору. Бігав я, ганявся зранку. Було вже ополудень, як я зустрів одного з них.
Поножі, -жей, мн. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Промантачити, -чу, -чиш, гл. Промотать, расточить. Не пропив я, не прогайнував, не промантачив, не проциндрив без пуття.
