Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шипучий

Шипучий, -а, -е. Шипящій. Наймичка принесла шипучий самовар. Левиц. Пов. 60.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 495.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИПУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИПУЧИЙ"
Багрина, -ни, ж. Болото, богатое родниками мѣсто. Желех.
Баділля, -ля, с. соб. Стебли, былинки, ботва. Грин. II. 86. От вони викопали картоплю, а йому оставили саме бадилля. Рудч. Ск. І. 52. Ум. бадиллячко.
Бря́кнути, -ну, -неш, гл. Разбухать.
Купавка, -ки, ж. 1) Раст. Ranunculus arvensis L. ЗЮЗО. І. 133. 2) = купалка. Вх. Лем. 430.
Ме́рвисько, -ка, с. = мерва.
Нама́зати, -ся. Cм. намазувати, -ся.
Наскитатися, -та́юся, -єшся, гл. Наскитаться. Я ж уже нагорювалась і наскиталась із тобою. Мил. 207.
Незрозумілий, -а, -е. Непонятный. Желех.
Отровний, -а, -е. = отруйливий. Вх. Лем. 445.
Трона, -ни, ж. = трон 1. Пустив його Господь на свою трону. Гн. II. 52.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШИПУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.