Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3

ґерґелі
ґерґера
ґерґетати
ґерґетня
ґерґецки
ґерґечник
ґерґотання
ґерґотати
ґердан
ґереґа
ґерлак
ґерлянка
ґерувати
ґецатися
ґзимс
ґзитися
ґзівка
ґзунс
ґивт
ґивтати
ґивтнути
ґиґнути
ґила
ґилун
ґилькотіти
ґирґачка
ґирд
ґирланка
ґирлиґа
ґирувати
ґіб
ґівґач
ґіпс
ґірґи
ґірґожник
ґіцкатися
ґлеґ
ґлеґати
ґледжити
ґлей
ґлейт
ґловень
ґлузи
ґлузувати
ґльоґ
ґльоґати
ґлюч
ґля
ґляґ
ґляґанець
ґляґаний
ґляґати
ґляґушки
ґлямати
ґнип
ґніт
ґноття
ґовда
ґоґа
ґоґози
ґоґозник
ґодло
ґой
ґолдувати
ґолка
ґондзоль
ґондзоляк
ґондзоляка
ґондзолячка
ґонот
ґонт
ґонталь
ґонтарь
ґонтина
ґонтовий
ґонтя
ґонтяниця
ґорґоля
ґорґолястий
ґорсет
ґоспода
ґосподарити
ґосподарів
ґосподарка
ґосподарський
ґосподарь
ґосподинин
ґосподиня
ґотка
ґотур 1
ґотур 2
ґохнути
ґрайцарь
ґрамузляти
ґранат
ґранатовий
ґраса
ґрасувати
ґрата
ґратчастий
ґратя
ґрацювати
ґреґорний
ґрейцар
ґреци
ґрече
ґречний
ґречність
ґречно
ґринджоли
ґринджолята
ґрис
ґрівджати
ґрона
ґрос
ґрузло
ґрулина
ґрулисько
ґрульовина
ґруля
Виміря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. ви́міряти, -ряю, -єш, гл. Измѣрять, измѣрить, промѣрить. Вони вимірять, скільки аршин буде в цьому демикитоні. Лебед. у.
Дові́льний, -а, -е. 1) Довольный. Я довільний вашим словом, кохані судці. Н. Вол. у. 2) Доступный для пользованія каждому. — «Чи можно з цієї криниці коня напоїти?» — Чому ж, не можно: вода довільня. Харьк. 3) Имѣющійся въ достаточномъ количествѣ. Довільні дрова у нас. Харьк. у. 4) Произвольный.
Ли́па, -пи, ж. Дерево липа, Filia parvifolia. З однієї липи двічи лика не деруть. Ном. № 7471. Ум. липка, ли́понька, липочка. Сухая липочка не гнеться. Грин. III. 460.
Нагалу́нитися, -нюся, -нишся, гл. Напиться (пьянымъ). Нагалунивсь так, що ні тітка, ні мамка не пізна. Екатер. г. Слов. Д. Эварн.
Облітати, -та́ю, -єш, гл. Облетать, облетѣть. Я ж би тую Україну кругом облітала. Чуб. V. 5.
Повитоптувати, -тую, -єш, гл. Вытоптать (во множествѣ).
Походющий, -а, -е. 1) = походящий. Походюща оснівчиця. Лохв. у. 2) Перехожій, неживущій постоянно въ одномъ домѣ. Походющий кіт. Н. Вол. у.
Присмагнути, -ну, -неш, гл. 1) Пригорѣть, сильно прижариться. Печене порося аж присмагло. Греб. 404. 2) Подернуться пленкой, покрыться налетомъ. У його губи присмагли. На озері вода присмагла.
Приструнник, -ка, м. Въ струнномъ инструментѣ: мѣсто, гдѣ прикрѣплены и начинаются струны. КС. 1882. VIII. 282.
Ремінний, -а, -е. Ременный, сдѣланный изъ ремня, кожаный. Ремінний пояс. Ном. № 2578. Ремінний батіг. Чуб. V. 472.
Нас спонсорують: