Відчарувати, -ру́ю, -єш, гл. Путемъ колдовства заставить одного любящаго оставить другого. Сидить руда з моїм милим... Таки руду одчарую, з милим наживуся.
Заво́д Cм. завід.
Кавдун, -на, м. Брюхо. Козак не гордун, що обірве, то й в кавдун.
Магала́, -ли, ж. Часть предмѣстья. На захід сонця по-за місто йде поперечний яр... Сей яр сходиться з подовжнім, що ділить Круті на дві половини — міську і не міську. Ті кутки, що за містом та за ярами, звуться: ся магала, та магала, — ніби то: ся сторона, та сторона; де хто живе, ту сторону і зве: ся магала.
Марми́за, -зи, ж. Презрительно о лицѣ: морда, рожа. Одпас уже товсту мармизу!
Мо́кнути, -ну, -неш, гл. = мокти.
Нако́їти, -ко́ю, -їш, гл. Надѣлать, натворить (преимущественно чего-либо дурного).
Паровий, -а́, -е́ 1) Парный, для пары лошадей, воловъ. Паровий віз.
2) Паровой. Парові млини.
Сніг, -гу, м. Снѣгъ. Злякався, побілів, як сніг. Ум. сніжо́к, сніже́чек.
Стрихіль, -ля, м. У кожевниковъ инструментъ для растягиванія кожи. Cм. стріхіль, стрихулець.