Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Віддрючкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побить палкой. Славяносерб. у.
Горі́знач нар. Лежа на спинѣ. Черк. у.
Запі́л, -по́лу, м. Пола одежды, завернутая такъ, чтобы въ нее можно было что-либо положить. У запіл набрати. У заполі принести. О. 1862. І. 55. Цілісінький тиждень переносив (золото) у заполі. Кв. II. 165.
Збива́ння, -ня, с. 1) Сбиваніе, сколачиваніе. Шух. І. 182. 2) Сбиваніе, сшибаніе. Збиванням тільки дерево збавиш, — труси яблука. Харьк. 3) Возмущеніе (воды). 4) Пахтанье (масла).
Карася, -ся́ти, с. Молодой карась, караси къ. Ум. карася́тко, карася́точко.
Підстругати Cм. підстругувати.
Пітькати, -каю, -єш, гл. О перепелкахъ и коростеляхъ: кричать. Пітькають перепелиці, деркачі. Шух. І. 23.
Русавка, -ки, ж. 1) = русалка. Русавки полиню бояться. Ном. № 276. 2)пахнівка. Раст. Antoxantum odoratum. Шух. І. 20.
Ховзатися, -заюся, -єшся, гл. = ковзатися. Вх. Зн. 65.
Ціновий, -а, -е. = циновий. Гол. ІІ. 611. Ціновим ґудзем застебнувся. Котл. Ен. IV. 26.
Нас спонсорують: