Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Вибоїстий, -а, -е. Ухабистый. Вибоїста дорога. Желех.
Віпса, -си, ж. Окалъ, окалина, огарина. То був коваль такий мудрий, що взявся леміші чоловікові кувать, та багато заліза у віпсу повернув, перепалив. Ном. стр. 284, № 1858.
Гам! меж. 1) Означаетъ въ дѣтскомъ языкѣ: ѣсть. Не плач, дитино, зараз будем гам. — І сам не гам і людям не дам. Грин. І. 236. 2) Означаетъ быстро проглотить. А лисичка його гам! та й проковтнула. Рудч. Ск. II. 3.
Домча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Домчать, быстро довезти, донести. Кінь як поніс, як поніс, — домчав. Мнж. 35.
Запані́ти, -ні́ю, -єш, гл. Забарствовать. Недавно я запаніла. Чуб. V. 1095. Мася думала собі: мабуть я, хоч і запанію, а не буду погорджати простими дівчатами. Св. Л. 62. Що ти запанів, що і на роботу не йдеш? Новомоск. у.
Левчук, -ка, м. = левеня. Томить лева голод і левчука згаю. К. Псал. 43.
Одж.. Cм. отъ віджалувати до віджухаритися.
Сліпицею нар. = сліпма. Лізе сліпицею. Ном. № 2759.
Стовб, -ба, м. = стовп. Стовб, а до стовба кінь прив'язаний. ЗОЮР. II. 57.
Чубитися, -блюся, -бишся, гл. Драть другъ друга за волосы, переносно: драться, не мирно жить. Пани чубляться, а в мужиків чуби тріщать. Ном. № 1304. Доки не поберуться, то й любляться, а як поберуться, то й чубляться. Ком. Пр. № 592.
Нас спонсорують: