Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Буїй, -я, -є. Буйный. Стоїть як буїй тур, вкопавши ноги в землю. К. ЧР. 166. Голови ви буїї. Котл.
Геп меж. Звукоподражаніе паденію или удару; шлепъ. Кінь спіткнувся, а він геп у саму калюжу. Ген об землю! Ном. № 6645.
За́смажка, -ки, ж. Жиръ, пережаренный съ мукой для заправки кушанья.
Захороныти Cм. захороняты .
Лепе́тя, -ті, об. Болтунъ, болтунья.
Обгорода, -ди, ж. Ограда, палисадъ. Обгороди да шанці робили. Макс.
Повидаватися, -даємо́ся, -єте́ся, гл. Выйти замужъ (о многихъ).
Тонкошкурий, -а, -е. Тонкокожій.
Укоїти, укою, -їш, гл. Сдѣлать — преимущественно — что либо дурное. Пан Каньовський кого б ні зустрів поодинчого, то щось йому та вкоїть. Грин. II. 230. А що се ти вкоїв, псявіро? Г. Барв. 190. Вкоїти халепи. К. ЦН. 284.
Цибатень, -тня, м. = цибань.
Нас спонсорують: