Вентерь, -ря, м. = ятір.
Висівчаний, -а, -е. Изъ отрубей сдѣланный.
Клиння, -ня, с. соб. отъ клин. Рубай, сину, яворину, — добре клиння буде. Розлетілися, як липове клиння. (Въ сорочці) з боків вшито клинє.
Лемі́ш, -ша́, м. 1) Сошникъ, лемехъ (въ плугѣ). Чому ви, хлопці, не орете? — Да, дядьку, свято — Яке свято? — Чересло й леміш ізнято. Може викую я з його до старого плуга новий леміш і чересло і в тяжкі упруги, може, зорю переліг той. Зробив з лемеша швайку. Испортилъ дѣло, гора родила мышь. Ум. леме́шик.
Обридник, -ка, м. Гадкій, противный человѣкъ. Ти сам негідник, ти сам обридник, що жінки не маєш.
Подонизувати, -зую, -єш, гл. Донизать (во множествѣ).
Похолонути, -ну, -неш, гл.
1) Охладѣть, застыть.
2) Застыть (со страха). З жахом і мовчки дивились на свого отамана: у всіх похололо на душі. Ми всі так і похолонули на місці, а на думці у всіх: Кармалюк.
Прочекати, -ка́ю, -єш, гл. Прождать.
Роззувати, -ва́ю, -єш, сов. в. роззу́ти, -зу́ю, -єш, гл. Разувать, разуть, снимать, снять обувь. Ой у мене в огороді зозуля кувала, — бодай малий не діждав, щоб я тебе роззувала. Найми собі хлопця та маленького, щоб він тебе роззував молоденького. Як же роззули чоботи й онучі, то й знайшли зашитих аж пять золотих.
2) — о́чі. Взглянуть внимательно?
Тьохнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ тьо́хкати. Серце тьохнуло і замерло.