Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Вибиванка, -ки ж = вибійка. Желех.
Вороза, -зи, ж. Веревка или ремень въ кнутѣ, которыми бьютъ. Вх. Зн. 8. Ум. ворозка.
Дої́ння, -ня, с. Доеніе. Зміев. у.
Кухарівна, -ни, ж. Дочь повара.
Ля I пред. = біля. Стоїмо ми ля воріт. Черниг. у.
Облікувати, -ку́ю, -єш, гл. Признать, счесть. Його ні за що мають, облікували за ледащо. Васильк. у. Його ще за панів усе село облікувало за всьогосвітнього злодія. Васильк; у.
Обмолотини, -тин, ж. мн. Окончаніе молотьбы и угощеніе по этому случаю. Всі обмолотини попили, а вдова ще й не починала молотити. Г. Барв. 263. Таких обмолотин ще ніхто не справляв молотникам. Г. Барв. 327.
Обридлий, -а, -е. Опротивѣвшій, противный. Радіючи кинула б вона сей світ: такий він їй гіркий та обридлий. Мир. Пов. І. 117.
Совиня, -няти, с. Птенецъ совы. Ум. совинятко.
Стинати, -на́ю, -єш, сов. в. стяти, зітну, -неш, гл. 1) Отрубать, отрубить, отсѣкать, отсѣчь, срубать, срубить. Будем ми тернове віття, верхи стинати. АД. І. 108. Стинати липу. Гн. II. 186. 2) Обезглавливать, обезглавить, казнить. Уже милую до гробу впускають, а милому головку стинають. Чуб. V. 731. 3) стя́ти зуби. Сжать зубы. Як упав, зуби стяв, ледві спам'ятався. Чуб. 4) стинати плечима. Пожимать плечами. Дивиться на мене, стина плечима та й годі. Лебед. у. Cм. стенати.
Нас спонсорують: