Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Арешта́нтський, -а, -е. Арестантскій.
Відтухати, -хаю, -єш, сов. в. відтух(ну)ти, -ну, -неш, гл. Спадать, спасть, уменьшаться (объ опухоли). Що ж тобі відтухає на горличку? Зміев. у.
Затушко́вуватися, -ко́вуюся, -єшся, сов. в. зату́шкатися, -каюся, -єшся, и затушкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Закутываться, закутаться.
Омилка, -ки, ж. = помилка.
Паздеристий, -а, -е. Растрескавшійся; щекастый. Вх. Лем. 446.
Пастая, -таї, ж. Раст. Lunaria rediviva L. Вх. Зн. 47.
Перемолитися, -лю́ся, -лишся, гл. Окончить молиться. Тут тілько що перемолився Еней і рот свій затулив, як ось із неба дощ полився. Котл. Ен. II. 33.
Повиїздити, -димо́, -дите́, гл. = повиїжджати.  
Попідривати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Подрыть (во множествѣ). Яблуні свині попідривали. 2) Подорвать (во множествѣ).
Торсонути, -ну, -неш, гл. Сильно толкнуть, двинуть. Чоловік торсонув плечима Дувида. Левиц. Пов. 179. Як торсоне мене в спину. Левиц. ПЙО. I. 282.
Нас спонсорують: