Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Біличка, -ки, ж. 1) Ум. отъ білиця. 2) Имя бѣлой собаки. Вх. Зн. 68.
Блекитець, -тця, м. Раст. Euphorbia esula. Лв. 98.
Брех I, -ху, м. Лай. Тот пес має великий брех. Вх. Лем. 394.
До́йна прил. = дійна.
На-по́хваті, нар. Подъ рукой. Лежала сокира на-похваті, а він узяв та й пішов. Н. Вол. у.
Нинечкинар. = ниніВх. Зн. 41.
Пауз, -за, м. = і. Рубель 1. Вх. Лем. 447.
Прикметний и прикмітний, -а, -е. Примѣтный; замѣтный, выдающійся. Левч. 124. Один був Турн царьок нешпетний, з латином у сусідстві жив, дочці і матері прикметний, і батько дуже з ним дружив. Котл. Ен. IV. 17.
Сущий, -а, -е. = сутий 1. Новомлинка (горілка) — води половинка, а коропська — суща. О. 1861. X. 37.
Химородити, -джу, -диш, гл. 1) Причудничать. 2) Колдовать. ЗОЮР. І. 79. Він ледачий химороду химородить. Г. Барв. 449.
Нас спонсорують: