Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Вибрехати, -ся. Cм. вибріхувати, -ся.
Грошшя́, -шя́, с. соб. Деньги, деньжата. Дав йому грошшя нещисленного. Чуб. III. 271.
Добря́чий, -а, -е. Очень добрый, очень хорошій. Всі царства Божого йому жадають, такий добрячий був чоловік. МВ. Т. 27. Добрячі були люде покійнички. МВ. І. 15. Каміння ще добряче. Добрячий таки ярмарок був. Добрячу таки бійку спинили.
Зиска́ти, -щу, -щеш, гл. Пріобрѣсть; заработать, добыть; выиграть, получить прибыль. На голому, як на святому — нічого не зищеш. Ном. № 1479.
Парло, -ла, с. 1) Паръ въ банѣ. 2) парла завдати. Отколотить. Ном. № 3861.
Прив'ялити, -лю, -лиш, гл. Заставить привянуть. Переносно о человѣкѣ: пришибить словомъ, привести въ уныніе. Чоловік так і прив'ялить словом. Г. Барв. 287.
Присипаник, -ка, м. Родъ лепешки, присыпанной творогомъ. Вх. Уг. 263.
Прислини мн. = паслін. Вх. Пч. І. 13.
Пристрявати, -ряю, -єш, сов. в. пристря́ти, -ря́ну, -неш, гл. = устрявати, устряти. Пристряв ти туди чого? Харьк.
Сягонути, -ну, -неш, гл. То-же, что и сягнути, но выражаетъ большую силу дѣйствія. К. ХП. 17. І сягонеш умом до його правди. К. Іов. 24.
Нас спонсорують: