Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґузий

Ґу́зий, -а, -е = Куций. Вх. Лем. 408.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 352.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐУЗИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐУЗИЙ"
Дротяне́нький, -а, -е. Ум. отъ дротяний.  
Дружи́тоньки Ум. отъ дружити.
Зажира́куватий, -а, -е. 1) Обжорливый, прожорливый. 2) Любостяжательный, алчный къ богатству, ненасытный. Ото у нас чоловік Рогуля — зажиракуватий: йому все мало! Волч. у.
Заплішува́ти 2, -шу́ю, -єш, гл. = заплішити. Росплішувалося мов ліжко, — треба заплішувати. Черниг. у.
Налама́ти Cм. наламувати.
Оратися, -рю́ся, -ре́шся, гл. Пахаться. Орися ж ти, моя ниво, долом та горою. Шевч.
Підлеглий, -а, -е. 1) Подчиненный. 2) Прѣлый. Підлегле борошно.
Приповісти Cм. приповідати.
Солов'їний, -а, -е. = соловйовий. Руки білі, стан тоненький, голос солов'їний. Чуб. V. 25.
Соромно нар. Стыдно. Та рознесе таку погану славу, що соромно й сказать. Гліб. Соромно такому багатиреві сина-єдинця у найми пускати. Мир. Пов. II. 21.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐУЗИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.