Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Діжда́ти, -ся. Cм. Дожидати, -ся.
Загріба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. загребти, -бу, -бе́ш, гл. 1) Загребать, загрести. І кури б загребли, если б не ратував. Ном. № 4582. 2) Сгребать, сгресть. Огонь каже: загреби мене. Чуб.
Заколо́тися, -лю́ся, -лешся, гл. Заколоться.
Закриви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Закривиться, искривиться. 2)на ко́го. Начать походить на кого, начать дѣлаться кѣмъ. Хоч буцім, Грицьку, ти на пана закрививсь, та з пантелику ти, так як другі, не збивсь. Гул. Арт. (О. 1861. III. 87).
Іграшка, -ки, ж. Игрушка, забава. Чужая біда за іграшку. Ном. № 2341. Кішці іграшка, а мишці сльози. Ном. за іграшки робити що. Съ легкостью, какъ бы играя, шутя дѣлать что. Зберуться дівчата да гуртом на сіножаті да днів у два, в три за іграшки і повгребають. О. 1861. VIII. 18. Під високою скелею блищав на сонці новий гарний панський млин... Четверо коліс неначе залюбки та за іграшки крутились на ясному сонці. Левиц. КС. 81. Ум. іграшечка.
Кривдонька и кривдочка, -ки, ж. Ум. отъ кривда.
Лі́нка, -ки, ж. Лѣнивая женщина. Вх. (Желех.).
Понастроювати, етро́юю, -єш, гл. Настроить (во множествѣ).
Поприскакувати, -куємо, -єте, гл. Подскочить къ чему (о многихъ).
Тогдішній, -я, -є. Тогдашній.
Нас спонсорують: