Виметний, -а, -е. Исключенный, избавленный, изъятый. Та тут, як правду казати, нема й однієї хати виметної од корости. Злодіїв зловили, а Костянтин зостався виметний.
Ґвалті́вний, ґвалто́вний, -а, -е. 1) Шумный, крикливый. 2) Насильственный. Тиї каверзники змовлялись у очевидьки на ґвалтовний учинок.
Ложкоми́й, -мия, м. 1) Моющій ложки. 2) Блюдолизъ.
Осятер, -тра, м. = осетер. Зірвався осятер з гака.
Перелюб, -бу, м. Прелюбодѣяніе, блудъ. Хто розведеться з жінкою своєю, хиба за перелюб, та ожениться з иншою, робить перелюб.
Призволяще, -щого, с. Воля, усмотрѣніе. Я вам на призволяще даю — як хочете, так і робіть.
Прионадити, -джу, -диш, гл. = принадити.
Тупі меж. которымъ ободряютъ дѣтей стать на ноги. Ум. тупіньки.
Цмоковина, -ни, ж. Мокрое, тонкое мѣсто. Це мокре? я не таку цмоковину орав.
Чумак, -ка, м. Чумакъ. Віз ламається — чумак ума набірається; а як віл пристає, то й ума не стає. Ум. чумаченько.