Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Аву́! меж. для выраженія воя собаки, волка. Шейк.
Блеск, -ку, м. = блиск. Драг. 263. Щоб ти блеску світа Божого не бачив. Кіевск. у. пішов з блеску світа. Исчезъ. Ном. № 11041.
Божка, -ки, ж. = божіння. Шух. І. 41.
Бурсачок, -чка, м. Ум. отъ бурсак.
Повсихати, -хаємо, -єте, гл. Усохнуть (во множествѣ). Як з тобою спізнавались, сухі дуби розвивались, як любитись перестали, однолітки повсихали. Чуб. V. 62. Були річки, — повтікали, були ставки, — повсихали. Чуб. V. 540.
Пообволікати, -ка́ю, -єш, гл. Обволочить (во множествѣ).
Попаніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться бариномъ. Ну, як уже й мужик попаніє, то хан з його буде. Харьк. у.
Прало, -ла, с. Мѣсто на рѣкѣ, гдѣ моютъ бѣлье. Камен. у. Вх. Зн. 55.
Хмикати, -каю, -єш, гл. Произносить хм. Полт. г.
Шкалюба, -би, шкалю́бина, -ни, ж. = шкалубина. Н. Вол. у.
Нас спонсорують: