Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Дядини́, -ди́н, ж. мн. Вторникъ на первой недѣлѣ послѣ пасхи, въ который поминаютъ дядей и тетокъ. Екатер. у. (Залюбовск.).
Запа́хти, -хну, -неш, гл. Запахнуть. Запахли груші. Рудч. Ск. II. 64.
Здви́ження, -ня, с. Здвиг 2. ХС. І. 78. ра́кове здви́ження. Такъ отвѣчаютъ тому, кто доискивается праздника тогда, когда его нѣтъ. Грин. І. 242.
Поприборкувати, -кую, -єш, гл. То-же, что и прибо́ркати, но многихъ.
Ростелесувати, -су́ю, -єш, гл. Разорвать на части (животное).
Свавільний, -а, -е. Своевольный, самовольный. Лебед. у. Чуб. I. 164. Чи я ж тобі не казала, не бери ж ти мене, бо я роду свавільного, не навчиш ти мене. Н. п.
Темесити, -шу, -сиш, гл. Догадываться смекать. Угор.
Товстун, -на, м. Корень растенія Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. І. 129.
Тупо нар. Тупо.
Шульпіка, -ки, м. = шуліка. На могилі щось мріє, чорніє: спершу здалось йому за шульпіку, а як зблизився, побільшало, неначе орел. Стор. МПр. 3. Голуб'ятко наше старий шульпіка заклював. Греб. 324.
Нас спонсорують: