Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4

а
а!
а-а
а-а-а
аакати
аакуватий
а-асі
абазь!
абахта
абетка
абетний
абеточка
аби
аби-б
абир!
абищиця
аблегат
або
абомовня
абрюкати
абрюку
абшит
абшитований
абшитувати
ава
авдитор
авдиторія
авдиторство
авдиторський
авдиторувати
авдотька
авжеж
аврукання
аврукати
аврюшник
авряк
Австралія
австральський
Австрия
австрияк
австрияка
австрият
австрияцький
австриячка
Австрія
австріяк
австріяцький
австріячка
автентичний
автобиоґрафия
автоґраф
авто-да-фе
автор
авторка
авторство
авторський
аву!
авул
авурр!
ага I
ага II
ага-га
агакало
агакання
агакати
агарський
агарянин
агарянка
агарянський
агел 1
агел 2
агет
аги
агий
агикати
агі
агов!
агось!
агрус
агу!
агуш!
аґа
аґент
аґрес
аґрис
аґрист
аґрус
аґрусівка
аґрусовий
аґу!
аґусі!
ад
адамашка
адамашковий
адамашок
адамів
адде
аде!
адес
адже
адзимка
адзус!
адзуски!
ади
адіт
адітетко
адітко
адреса
адресувати
адтуй
адузь!
адукат
а-є
аєр
аж
аже
ажень
аз
азбука
азбуковий
Бич, -ча, м. 1) Палка. КС. 1883. IV. 773. Не біжить собака від калача, але від бича. Чуб. І. 279. Добрий бич запарив. Мнж. 105. 2) Било, короткая часть цѣпа, которою молотятъ. Киї запорожські — палічча не дуже довгі, неначе бичі у ціпів. Стор. II. 193. 3) Часть сукновальнаго песта, при помощи которой онъ поднимается. Мик. 481. Ум. бичик.
Жабоко́лець, -льця, м. Колящій жабъ. Употребляется какъ насмішка дѣвушекъ надъ парнями въ купальской пѣснѣ: Наші хлопці — жабокольці: скололи жабу на колодці. Чуб. III. 221.
Кришеня, -ня́ти, с. Крохотка. Ум. кришеня́тко, кришеня́точко. Употребляется но отношенію къ дѣтямъ какъ ласкательное: крошка. Дитинка ще не зовсім одужала, ще квилило кришенятко. МВ. ІІ. 180. Каліки нещасливі, діти кришеняточка, — і ті в неї не гуляли. ВМ. (О. 1862. III. 60).
Муштрува́ння, -ня, с. Обученіе военнымъ пріемамъ, дрессировка.
Пахолик, -ка, м. = пахолок. (Паничі) посилають пахолика. Гол. І. 81.
Плахта, -ти, ж. 1) Женская одежда вмѣсто юбки: кусокъ толстой шерстяной ткани, спеціально для этого изготовляемый, въ видѣ длиннаго четвероугольника (ширина до 3/4 арш., длина до 2 1/2 арш.) сшивается до половины съ другимъ такимъ же кускомъ; на половинѣ плахта перегибается и оборачивается вокругъ таліи. Четвертая часть плахти (половина четвероугольника) наз. гривка, сшитая половина наз. станок, несшитыя гривкикрила. Вас. 169 — 170. Въ черниг. у. крила называются кри́си. Чуб. VII. 428. КС. 1893. V. 282. КС. 1889. V. Сумцовъ, № 21 — 22. 2) То-же, что и полотнянка, но длинная и безъ таліи. Гол. Од. 44. 3) Родъ бѣлаго платка, по формѣ похожаго на широкое полотенце, — имъ покрываются лемчанки. Гол. Од. 76. 4) Простыня. Угор. Ум. пля́хі(о)тка. Г. Барв. 227. Плахотка-червчаточка. Шевч. 375.
Поприсилати, -ла́ю, -єш, гл. Прислать (во множествѣ). Попросіть книжочок, що з оцім листом поприсилані. О. 1862. VI. 59.
Розсохуватий, -а, -е. Раздвоенный вилообразно. Мил. 20. Розсохуватий дуб. Розсохувата груша.
Скотиняка, -ки, ж. = скотинюка. Харьк.
Татар, -ра, татарин, -на м.; мн. ч. татари и татаро́ве. Татаринъ. За козака рушник дала, за татара заміж пішла. АД. І. 138. У городі Килії татарин сидить бородатий. АД. І. 169. Були ж в мене гості татарове. АД. І. 164., Ум. татаронько. Були в мене гостоньки, молодії татароньки. АД. І. 164.
Нас спонсорують: