Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

авул

Аву́л, -ла, м. Аулъ. Тогді біжить (татарва) у свої авули, миттю орду скликає. К. Укр. 23.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 3.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВУЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВУЛ"
Вавочка, -ки, ж. Ум. отъ вава.
Духо́вий, -а, -е. Духовный, къ духу относящійся. Якась незвичайна сміливість і духова міць. Мир. ХРВ. 4.
Клець, -ця, м. Чурбанъ, обрубокъ столба. Кіев. и Подольск. г. Вх. Зн. 25. Ум. клецьок.
Полива, -ви, ж. 1) Глазурь, мурава. Шух. І. 262, 264. 2) Глазированная, муравленная посуда. Повіз поливу аж у Чорноморію на продаж.
Поставитися Cм. поставлятися.
Прохававкати, -каю, -єш, гл. О перепелѣ: прокричать.
Розлучити, -ся. Cм. розлучати, -ся.
Снізка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сноза. 2) Въ ярмѣ: каждая изъ двухъ палок, соединяющихъ верхнюю часть ярма (чашовину) съ нижнею (підгорлям). Чуб. VII. 405. Рудч. Чп. 250. Cм. снизька, сніз.
Стукотій, -тія, м. Безпокойный человѣкъ, надоѣдающій своимъ стукомъ, возней. Рк. Левиц.  
Хрунькати, -каю, -єш, гл. = хрокати 1. Гн. І. 129.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АВУЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.