Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

авул

Аву́л, -ла, м. Аулъ. Тогді біжить (татарва) у свої авули, миттю орду скликає. К. Укр. 23.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 3.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВУЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АВУЛ"
Відлучання, -ня, с. 1) Разлученіе, отдѣленіе. 2) Отниманіе (ребенка отъ груди).
Заскі́пати гл. Встрѣчено въ безличной формѣ въ слѣд. бранномъ выраженіи: А в голові би ти заскіпало! — т. е. чтобы заболѣла тебѣ голова такъ, какъ будто бы ее кололи. Шух. І. 34. Cм. скі́пати.
Карпульці, -ців, м. мн. Блокъ въ ткацкомъ станкѣ. МУЕ. III. 19. Cм. начиння.
Обмуровувати, -вую, -єш, сов. в. обмурувати, -ру́ю, -єш, гл. Обводить, обвести каменной стѣной. Обмурував двір білим каменем; а ворітечка з жовтої меді. Мет. 338.
Побожність, -ности, ж. Набожность, благочестіе. К. Кр. 13. З побожности своєї пожертвував на церкву сто рублів. Волч. у.
Продір, -ра, м. = протір. ЕЗ. V. 188.
Самобієць, -бійця, м. О мечѣ: самъ рубящій (въ сказкахъ). Меч-самобієць. Грин. I. 185.
Черкасевий, -а, -е. = черкасиновий. Черкасева корсетка. Г. Барв. 206.
Човновий, -а, -е. Челночный.
Шмир, -ру, м. Раст. Bromus arvensis. Вх. Лем. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АВУЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.