Вередити, -джу, -диш, гл. Мѣшать, препятствовать, вредить.
Відсуджувати, -джую, -єш, сов. в. відсудити, -джу, -диш, гл. 1) Присуждать, присудить въ чью пользу. Вам громада відсудила. Одсудили мою землю Бог знає й кому. 2) Отсовѣтовать, совѣтами или наговорами отбивать, отбить, отстранить одного отъ другого. Відсудилисьте мого друга від мене. Нема того, що любила, і немає, і не буде — одмовили вражі люде, одраїли, одсудили, щоб ми в парі не ходили.
Да́нок, -нку, м. Даяніе, даръ, пожалованье. Ум. Да́ночок.
Заду́шниця, -ці, ж. Панихида по усопшимъ.
Зара́ння I, -ня, с. Утреннее время. Півень співа поки з зарання, а далі спить, аж потіє.
Пасчинка, -ки, ж. Кадочка.
Полюбовниця, -ці, ж. Любовница. Ой поїду я селом-улицею, здибаюсь з полюбовницею.
Прикритися, -рюся, -ришся, гл. Досаждать, докучать.
Уговор, -ру, м. Условіе, договоръ. Уговор паче грошей.
Хряскати, -каю, -єш, гл. Трещать, трещать разламываясь; рѣзко ударять (о громѣ).
