Бунчужний, -ного, м. Носитель гетманскаго бунчука. Бунчужний військовий.
Єзуї́т, -та, м. Езуитъ. Болить серце, як згадаєш: старих слав'ян діти впились кров'ю. А хто винен? Ксьондзи, єзуїти.
Заховъ, -ву, гл. Скрытное мѣсто, сокрытіе. Той кинь стоявъ у його десь три дни у захови. Даю гроші батькові у захов, то вони у його в скрині лежать.
Команка, -ки, ж. = команиця.
Насупуватий, -а, -е. Имѣющій суровый видъ.
Побатьківськи нар. Поотцовски. Отець побатьківськи поб'є, побатьківськи й помилує.
Понащулювати, -люю, -єш, гл. Насторожить (во множествѣ). Коні понащулювали вуха.
Розвеза, -зи, ж. Разиня? Ця дівка добра розвеза: ніколи дверей за собою не зачиняє. Ночувала другу (ніч) під березою з тобою, козаче, розвезою.
Скликанчик, -ка, м. Ум. отъ скликанець. На дзвіниці дзвонять у скликанчик.
Суровий, -а, -е. Небѣленый. Держить хусточку да суровую.
