Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

задвоякий

Задвоя́кий, -а, -е. Двухъ родовъ. Астряби суть задвоякі: астряб великий і мавий. Вх. Лем. 415.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 33.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДВОЯКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДВОЯКИЙ"
Виречи, -чу, -чеш, гл. = виректи. Вх. Лем. 398.
Корчастий, -а, -е. Кустистый, густой. Садочок вишневий корчистий. Грин. III. 527.
Облишити, -шу, -шиш, гл. Оставить, бросить. Ні вже, облиште з кожухом, тепер шити ніколи: треба молотити. Кобел. у. Облиш уже, не займай його. Конст. у. Мене облишила любая дівчина. Чуб. V. 107.
Позабуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. 1) Забыть (о многихъ). Солов'ї співать позабувались. Мил. 93. А ми всі позабувалися, що нам ще й на хутір заходити, та й проминули його. Харьк. у. 2) Безл. Быть забытымъ (о многомъ). Усе вже позабувалося.
Позапихати, -ха́ю, -єш, гл. Запихнуть, засунуть (во множествѣ). Позапихав злидні в боклаг. Драг. 414.
Посвящувати, -щую, -єш, гл. = посвячувати. Позаторік посвячували церкву у нас. Камен. у.
Роспанахати, -хаю, -єш, гл. Сильно разорвать или разрѣзать на двое. Левиц. Пов. 360. Роспанахають погане гниле серце, трудне. Шев. 669.
Сухоперки нар. О стиркѣ бѣлья: безъ предварительнаго намачиванія и бученья.
Уткати, -ся. Cм. ii утикати, -ся.
Храпій, -пія, храпко́, -ка, м. Хропунъ, храпящій человѣкъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАДВОЯКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.