Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

урізати

Урізати, -жу, -жеш, гл. 1) Отрѣзать, обрѣзать. Жениться пробі, а хліба врізать не вміє. Ном. № 13778. З лихого торгу хоч поли врізавши. Ном. № 1972. Сього пальця вріж — болить, і того вріж — болить. Чуб. І. 246. Урізав вовкові хвіст. Чуб. II. 127. 2) Ударить. Та як уріж її (кулаком) по виску. Мнж. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 351.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРІЗАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРІЗАТИ"
Білолиций, -а, -е. Съ бѣлымъ лицомъ, бѣлолицый. Білолиця, кароока і станом висока. Шевч. 2) Употребл. какъ эпитетъ къ слову мѣсяцъ, замѣняя его. Світить білолиций на всю Україну. Шевч. Ум. білолиценький.
Виконати I, -наю, -єш, гл. Вымереть, перемереть. Щоб наші вороги виконали до ноги. Грин. ІІІ. 188.
Забо́рсати, -ся. Cм. заборсувати, -ся.
Невільник, -ка, м. Невольникъ, рабъ; заключенный въ тюрьму. Гість — невільник: де посадять, там і сиди. Ном. № 11943. Ум. невільничок.
Позаламлювати, -люємо, -єте, гл. Заломить (о многихъ).
Поросторговуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Расторговаться (о многихъ).
Прикубанський, -а, -е. Находящійся при р. Кубани. Пластуни в прикубанських плавнях. О. 1862. II. 63.
Проскакати, -чу, -чеш, гл. 1) Пропрыгать. 2) Проскакать. Проскакав конем швидко. Харьк.
Рухомий, -а, -е. Движимый. рухоме добро. Движимое имущество.
Татоньків, -кова, -ве = татків. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УРІЗАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.