Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

урізати

Урізати, -жу, -жеш, гл. 1) Отрѣзать, обрѣзать. Жениться пробі, а хліба врізать не вміє. Ном. № 13778. З лихого торгу хоч поли врізавши. Ном. № 1972. Сього пальця вріж — болить, і того вріж — болить. Чуб. І. 246. Урізав вовкові хвіст. Чуб. II. 127. 2) Ударить. Та як уріж її (кулаком) по виску. Мнж. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 351.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРІЗАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРІЗАТИ"
Гуля́точки, неспрягаемый ум. глаголъ отъ гуля́ти. А тепер єсь у пригоді, гулятоньки годі. Гол. І. 325.
Мо́лоди и молоді, -дів, мн. Небольшіе облачка на небѣ. Мнж. 185. Молоди встають, а Бог дощу має. Ном. № 568. Молоді високо ходять. (Признакъ хорошей погоды).
Прослизувати, -зую, -єш, гл. Протекать, слезиться. Прослизує вода крізь вікно. Конст. у.
Струга, -ги, ж. Ручей, струя.
Трясулька, -ки, ж. Раст. Thalictrum angustifolium Jacq. Анн. 352.
Умастити, -щу, -стиш, гл. Умаслить, обмаслить, обмазать.
Фанель, -лі, ж. Фланель. Шейк.
Химородниця, -ці, ж. Колдунья, вѣдьма. Нѣжин. у.
Циганчик, -ка, м. Ум. отъ циган.
Чуденний, -а, -е. = чудернастий. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УРІЗАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.