Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

урікати

Урікати, -каю, -єш, сов. в. уректи, -речу, -чеш и урікнути, -кну, -неш, гл. 1) Укорять, укорить. Ніхто мене ні в чім не урікне. О. 1862. V. 40. 2) Сглаживать, сглазить (человѣка). Казали, що дитина їсть багато, аж бач і врекли: воно й їсти перестало. Лебед. у. Врече тебе й косу твою. Мил. 50. Той нашу бджолу урече. Мнж. 151. Щоб не врекли вражі люде моєї краси. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 351.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРІКАТИ"
Бубличок, -чка, м. Ум. отъ бублик.
Гаптарство, -ва, с. Искусство вышивать золотомъ, золотошвейство.
Моле́бень, -бня, м. Молебень. Дав би на молебень, та й собі потребен. Ном. № 4770.
Муж, -жа, м. 1) Мужъ. Ой там стояла мужів громада, мужів громада, велика рада. Чуб. 2) Мужъ, супругъ. Ги не будеш мені мужем, я тобі жоною. Мет. 70.  
Повсажуватися, -жуємося, -єтеся, гл. = повсаджуватися. Тілько що ті повсажувались, аж та дітвора, що бігам круг церкви, сюди ж присипала. Кв.
Поковалювати, -люю, -єш, гл. Побыть кузнецомъ.
Полонь, -ні, ж. 1) = полон. Не дай, Спасе, у неволю, у полонь мені упасти. К. Псал. 2) = полин. Вх. Лем. 453.
Сухомельщина, -ни, ж. Плата за помолъ.
Цигарпара, -ри, ж. Загородная прогулка, маевка. Хиба ти забув, як нас возив на цигарцару у той лісок, що за містом? Воронеж. г.
Чілка, -ки, ж. = чулко. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УРІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.