Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уриватися I

Уриватися I, -ваюся, -єшся, сов. в. увірватися и урватися, -рвуся, -вешся, гл. 1) Отрываться, оторваться, вырываться, вырваться, обрываться, оборваться, перерываться, перерваться, прерываться, прерваться. Як ухо ввірветься, то й збан розіб'ється. Ном. № 7771. Одна (струна) вже й увірвалась. Шевч. 496. Батіг не нитка — не увірветься. Ном. № 1286. Урвався і рід Вишневецьких. Стор. МПр. 64. увірвався бас, увірвалася нитка, удка (кому). Прекратилась возможность. Ном. № 1830, 1831. Вже Терешкові ввірвалось нитка верховодити. Кв. Тоже значеніе имѣетъ выр.: уже йому ввірвалось. Ном. № 1831. розмо́ва увірвалася. Прекратился разговоръ. Мир. ХРВ. 10, 240. 2) Вырываться, вырваться. Я піймав його та й веду за руку, а він усе вривається од мене, все наче огинається, а далі вирвавсь і побіг. Александров. у. 3) Срываться, сорваться, упасть съ высоты. Беруться за руки колом і перекручуються, приспівуючи:... «держіться кріпко: як хто увірветься, тому не минеться», — а ж поки хто увірветься, — тоді знов. Грин. ІІІ. 110. А той, що сидів на трямку, як увірветься з того трямка! Рудч. Ск. І. 68. Як ти в мене ночував, то з полу ввірвався. Грин. ІІІ. 653.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 351.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРИВАТИСЯ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРИВАТИСЯ I"
Вистіг, -гу, м. Строчка въ шитьѣ. Харьк. г. Полтавск. г.
Доти́чний, -а, -е. Касающійся чего.
Наоко́ло нар. Вокругъ. Наоколо того села були ліси, гори.
Нетопа, -пи, ж. Не топящая печи (о лѣнивой женщинѣ). Ном. № 10781.
Обрідчастий, -а, -е. = обрідкуватий. Оця пшениця густа та хороша, а ця обрідчаста. Кобел. у.
Погубляти, -ля́ю, -єш, сов. в. погубити, -блю́, -биш, гл. Губить, погубить. Як ті душі погубляють, так сі людське тіло. К. МБ. X. 7. Не поберігши тіла і душу погубиш. Ном. № 8794.
Поковзтися, -знуся, -нешся, гл. Поскользнуться. Пан капраль поковзлись по крові своїй багровій. Федьк.
Потикатися, -каюся, -єшся, сов. в. поткну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Спотыкаться, споткнуться. Ой поткнувся Нечаїв кінь на малу тичину. Лукаш. 110. Взєвси джурі маленькому коник потикати. АД. II. 86. 2) Показываться, показаться. Ло батька боюсь і потикаться. Г. Барв. 275. Там добре, де нас нема, а куди ми поткнемось, так і попсуємо. Ном. № 2052.
Промогоричити, -чу, -чиш, гл. Пропить деньги, ставя могоричі. Желех.
Стидитися, -джу́ся, -ди́шся, гл. = стидатися. Хлопець після сього годі да й годі вчить, і не сідає коло його, стидиться. ЗОЮР. І. 48.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УРИВАТИСЯ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.