Вергати, -гаю, -єш, сов. в. верг(ну)ти, -ну, -неш, гл.
1) Бросать, бросить, швырять, швырнуть. Такі дуби верга, то по півтора обіймища.
2) вергнути очима. Взглянуть. Ой шила сорочки, — покоротила, вергла очима на побратима.
Відралити, -лю, -лиш, гл. Пройти раломъ межу.
Гаряч 2, -ча, -че Краткая форма отъ гарячий. Лучче мені, моя мати, гаряч камінь їсти.
Дряпну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Царапнуть.
Зві́стка, -ки, ж. Извѣстіе, вѣсть. Прийшла звістка до милої, що милого вбито. Ум. зві́стонька, зві́сточка.
Малові́рний, -а, -е. Маловѣрный. Бог зодягатиме вас, маловірні.
Нажи́н, -ну, м. Количество сжатаго хлѣба.
Напха́ти, -ся. Cм. напихати, -ся.
Поганити, -ню, -ниш, гл. Гадить, осквернять. Одна паршива овечка усю отару поганить. Чор-зна-що — щоб і посудини не поганило.
Розгвинтити Cм. розгвинчувати.
