Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чужениця

Чужениця, -ці, ж. = чужаниця. Ве дивись на сльози мовчки: я ж бо з предків чужениця. К. Псал. 96.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 476.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУЖЕНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУЖЕНИЦЯ"
Бантиня, -ня, с. = банта 1. Шух. І. 91.
Білоголова, -вої, ж. Женщина. Сим. 5. Cм. біла челядь.
Дотаска́ти, -ся. Cм. дотаскувати, -ся.
Зростання, -ня, с. Ростъ, выростаніе.
Коминне прил., употребляемое какъ сущ. ср. р. Подымная подать. Та заплатиш коминного півкопи грошей. ЗОЮР. І. 143.
Коркобець, -бця́, м. Радуга. Вх. Зн. 28.
Ночування, -ня, с. Ночевка, ночеваніе.
Острог, -га, м. 1) = остріг. 2) Острогъ, тюрьма. А в Київі острог та без вікон, без дверей. Чуб. V. 1026.
Поляпатися, -паюся, -єшся, гл. Забрызгаться, закапаться жидкой грязью, вообще какой либо жидкостью.
Поперехоплювати, -люю, -єш, гл. Перехватить (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУЖЕНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.