Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4

антаба
антабка
антак
антал
анталюз
антам
антиминс
антипка
антипко
антипковий
антипцьо
антонівка
ану!
анцибол
анциболот
анциболотник
анциболотський
анцихрист
анцияш
апелювання
апелювати
апостол
апостолування
апостольство
апостольський
апробація
аптека
аптекарка
аптекарство
аптекарський
аптекарь
аптекарювання
аптекарювати
аптика
араб
арабець
арабин
Арабія
арабка
арабський
арабщина
аранда
арап
арапин
арапій
арапський
араші
аргат
аргонія
арґат
арґонія
ардаль
ардан
арена
аренда
арешт
арештант
арештантка
арештантська
арештантський
арештовувати
арештування
арештувати
арихметика
ариш! I
ариш II
арідник
аркан
аркуш
аркушевий
аркушовий
армата
арматний
армаш
армен
арменський
арнаутка
арніка
артикул
артист
артистичний
артистка
артиш
артіль
артільний
артус
архангол
архангольський
архва
архв'янка
архив
архивний
архикнязь
архимандрит
архимандрита
архимандрицтво
архимандричий
архимник
архимницький
архимниця
архирей
архирейський
архистратиг
архитектурний
арци
арчик
аршин
аршинний
аршинник
аря!
ар'ян
ар'яниця
аса!
асавула
аса-ля!
асесор
асесорський
асесорувати
асистенція
ассафет
Бульон, -на, м. Родъ картофеля. МУЕ. І. 101.
Кальний, -а, -е. Грязный, нечистый. В ремесника золота рука, та кальний рот. Ном. № 410. Як загнали ляхів в кальнії болота. Лукаш. 57. Шлях кальний, — коні ледве-ледве сунуть. Мир. ХРВ. 298.. Cм. калний.
Кундель, -ля, м. Собака овчарка. Щирий кундель степовик. Котл. Ен. 66. Вівчарки прехорошенько найкращого баранчика взяли та й патрають гуртом, а кунделі мовчать. Гліб.
Мирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = мурчати. Вх. Лем. 435.
Неповинно нар. 1) Безъ вины. Кров христіянську неповинно проливали. Чуб. V. 933. 2) Не должно.
Покадити, -джу́, -диш, гл. Покадить. Я тютюном покадила, а редькою споминала. Чуб. V. 562.
Привозитися, -жуся, -зишся, сов. в. привезти́ся, -зуся, -зе́шся, гл. Пріѣзжать, пріѣхать. Сама привезеся своїм повозом. Вх. Лем. 456.
Стриєчний, -а, -е. Двоюродный. Прийшов к нему.... Іван стриєчний. Гол. І. 6.
Тернівка, -ки, ж. 1) Наливка изъ терня. Мкр. Г. 34. Вип'єм з півкварти тернівки або що. Греб. 304. 2) мн. Раст. Primus institia L. Вх. Зн. 69. Ум. терні́вочка.
Штовхонути, -ну, -неш, гл. Съ силой толкнуть. Як штовхоне вовка рогами під бік. Чуб. II. 126.
Нас спонсорують: