Бутний, -а, -е. Спесивый, высокомѣрный. На бутного найдесі ще бутнійший.
Дра́та, -ти, ж. Притѣсненіе, поборъ.
Зажирни́й, -а, -е. 1) = зажирливий. 2) О буравѣ: забирающій при сверленіи много дерева.
Ланцюжок, -жка́, м. Ум. отъ ланцюг. Цѣпочка. (Дідона) взяла кораблик бархатовий... і начепила ланцюжок. На грудях у його гойдався важкий золотий ланцюжок.
Пожалитися, -люся, -лишся, гл.
1) Сжалиться надъ кѣмъ; пожалѣть кого. Ой пожалься, милий Боже, дівчиноньки молодої.
2) Пожалѣть чего. Пожалься, Боже, собаці білого хліба.
Притока, -ки, ж.
1) Тупикъ, глухой переулокъ. У притоці хата стоїть.
2) Удобное для какой нибудь спеціальной цѣли мѣсто.
3) Касательство, отношеніе. Що нам за притока до їх? вони сами повезуть своє подушне. Обертайтеся каміня, хоць сухі лотоки, — заспівайте, дівчаточка, щоби до притоки.
Промінястий, -а, -е. = промінистий. Високо над усім грає вішне проміняєте сонечко. Промінясті очі.
Розмелкуватий, -а, -е. О колесѣ: съ большимъ отверстіемъ, чѣмъ нужно, чѣмъ толщина оси. Розмелкувате колесо.
Таляр, -ра, м. 1) Талеръ, серебряная монета въ 75 коп. Заплатила.... біленькими талярами. У туркені у кишені таляри, дукати. Три таляри пропила іще й п'яна не була. 2) Большая пуговица, трехъ дюймовъ въ діаметрѣ, нашиваемая на суконномъ верхѣ мѣховой шапки галицкаго мѣщанина. Ум. талярик, таляричок, таляро́к, таляронько, таляро́чок.
Таратура, -ри, ж. Родъ постнаго кушанья изъ вареной свеклы, соленыхъ огурцовъ, хрѣну и луку съ постнымъ масломъ.