Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4

антаба
антабка
антак
антал
анталюз
антам
антиминс
антипка
антипко
антипковий
антипцьо
антонівка
ану!
анцибол
анциболот
анциболотник
анциболотський
анцихрист
анцияш
апелювання
апелювати
апостол
апостолування
апостольство
апостольський
апробація
аптека
аптекарка
аптекарство
аптекарський
аптекарь
аптекарювання
аптекарювати
аптика
араб
арабець
арабин
Арабія
арабка
арабський
арабщина
аранда
арап
арапин
арапій
арапський
араші
аргат
аргонія
арґат
арґонія
ардаль
ардан
арена
аренда
арешт
арештант
арештантка
арештантська
арештантський
арештовувати
арештування
арештувати
арихметика
ариш! I
ариш II
арідник
аркан
аркуш
аркушевий
аркушовий
армата
арматний
армаш
армен
арменський
арнаутка
арніка
артикул
артист
артистичний
артистка
артиш
артіль
артільний
артус
архангол
архангольський
архва
архв'янка
архив
архивний
архикнязь
архимандрит
архимандрита
архимандрицтво
архимандричий
архимник
архимницький
архимниця
архирей
архирейський
архистратиг
архитектурний
арци
арчик
аршин
аршинний
аршинник
аря!
ар'ян
ар'яниця
аса!
асавула
аса-ля!
асесор
асесорський
асесорувати
асистенція
ассафет
Відшиб, -бу, м. Въ выраж. на, у відшибі. Въ сторонѣ. А жив той дід богоугодний на одшибі за греблею. Г. Барв. 188. Сидів ув одшибі од гурту. Грин. II. 163. Оддав дочку на одшиб. Рк. Левиц.
Ійти, ійду́, -де́ш, гл. = іти. Аж ійшов я мимо його. К. Псал. 90.
Королів, -ле́ва, -ве 1) Королевскій. Я шукав, я питав королевого двора. Чуб. 2) королів цвіт. Раст. Phaseolus multiflorus. ЗЮЗО. І. 131.
Наджида́ти, -да́ю, -єш, сов. в. наді(о)жда́ти, -жду́, -деш, гл. Ждать, обождать; поджидать, подождать. Братіки мої рідненькі, сизокрилі орли, гості мої премилі, хоч мало ви мене надождіть... Дума про братів оз. КС. 1882. XII. 502.
Побагатшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться богаче.
Поскіпати, -па́ю, -єш, гл. Расколоть на лучинки для растопки. А чим у грубі роспалювати? — Оте соснове полінце поскіпай, то й роспалиш. Харьк.
Рогаль, -ля, м. 1) Волъ съ большими рогами не расходящимися въ стороны. Рудч. Чп. 255. Віл рогаль. 2) Родъ жука = рогач 4. 3) Толстое ребро листа, жилка. З капусти лем роґалі остали, — так обїла гусениця. Вх. Лем. 461.
Рогітра, -ри, ж. У гребенниковъ: перерѣзанная по длинѣ обыкновенная столярная пила. Вас. 164.
Розчухувати, -хую, -єш, сов. в. розчухати, -хаю, -єш, гл. 1) Расчесывать, расчесать (тѣло). Турн собі розчухав литку. Котл. Ен. V. 59. 2) Понимать, понять, сообразить. Спасибі! — сказав голосно Уласович, не розчухавши, що йому наговорив пан Пістряк. Кв. І. 91.
Спідтиха, спідти́шка, нар. Исподтишка. Спідтиха-тиха підкрадешся. Шевч. Спідтишка мішки рве. Ном. № 3038.
Нас спонсорують: