Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

арап

Ара́п, -па и ара́пин, -на, м. 1) Аравитянинъ, арабъ. Желех. 2) Негръ. 3) Человѣкъ со смуглымъ цвѣтомъ лица. 4) Грязный, запачканный человѣкъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРАП"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРАП"
Вимовити, -ся. Cм. вимовляти, -ся.
Вош и воша, -ші, ж. Вошь. Держись, як воша кожуха. Ном.
Дува́нити, -ню, -ниш, гл. Дѣлить. Мкр. Г. 60. Орли грають, орли клекчуть, козака дуванять: чорні очі козацькії з лоба винімають. Морд. (Млр. л. сб. 112).
Кошіння, -ня, с. Кошеніе, косьба. Шух. І. 169, 189.
Куделечка, -ки, ж. Ум. отъ куделя.
Начудний, -а, -е. Чудесний, удивительный. Ой розсуди, бабусенько, сей начудний сон. Чуб. V. 775.
Обновець, -вця, м. Первый снѣгъ. Вх. Уг. 255.
Оклепок, -пка, м. = оклепанець. Вх. Зн. 43.
Отіпання, -ня, гл. Очищеніе отъ кострики (конопли). Гол. Од. 38.
Побрехати, -брешу, -шеш, гл. Поврать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АРАП.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.