Адзу́с! 1) Cм. союзъ А, 6. 2) = Дзу́ски.
Горб, -ба, м. 1) Бугоръ, пригорокъ, курганъ. Вирубала дручок та стала на горбі. 2) Горбъ. Старість не прийде з добром: поли не з кашлем, то з горбом. Ум. Го́рбик, горбо́к, горбо́чок. На горбику під вербами сиділа купа дівчат. Виори, синку, горбки і долинку. На плечах горбок має.
Дзирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Деренчати. У коміні гуло, вікна дзирчали, у хаті все ходором заходило.
Канцелюра, -ри, м. Ув. отъ канцелярист.
Коваленко, -ка, м. Сынъ кузнеца. Ой ніхто ж так не заграє, як той коваленко. Иногда — просто кузнецъ. Ой де ж тії коваленки живуть, що хороші черевички кують?
Лину́ти 2, -ну, -неш, гл. Политься, хлынуть. Як линув дощ. Линув на лоб йому води. Горщик як брязне об піл, як линуть на мене помиї.
Паровий, -а́, -е́ 1) Парный, для пары лошадей, воловъ. Паровий віз.
2) Паровой. Парові млини.
Попростягати, -га́ю, -єш, гл. Протянуть (во множествѣ). Кучеряві в'язи... попростягали зелені лапи над річкою. .
Розвітритися, -риться, гл. безл. Сдѣлаться вѣтрено (о погодѣ).
Сей, ся и сяя, се и сеє, мѣст.
1) Этотъ, эта, это. Прости, Боже, сей раз. Сеї ласки я і в жида достану. Се ж наша батьківщина. За сеє ж дівку чорнобриву, товстеньку, гарну, уродливу тобі я далебі що дам. Чом се хата не метена? То се така твоя добрість? сеє не теє. Се да то. Сидимо у її рідні: тепер вони сеє не теє.... балакали, а далі.... се б то. То есть. А його жінка, се б то Олена, що була хорунжівна. коли се. Какъ вдругъ, какъ вотъ. Їдуть собі, коли се — мишаче військо.
