Відложити, -жу, -жиш, гл. = відкласти.
Відниця, -ці, ж. = відник.
Глитай, -тая, м. Міроѣдъ, кулакъ.
Здобрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. 1) Подобрѣть. 2) Удовольствоваться, удовлетвориться. Здобрій тим, що тобі волость присудила.
Кочувати, -чую, -єш, гл.
1) Кочевать. Вже сім день, як під горою ми стоїмо, кочуєм караваном. Отари кочують по степах. Кочуючи тепер, уже зімою, від куреня до куреня і від будинка до будинка, Шевченко опинивсь на весіллі.
2) Вести, препровождать. Я повернувсь до бідашки, — два гайдуки ймили, ой імили та кочуют гет до отамана.
Погребнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Гребнуть весломъ. Харон не зараз схаменувся, разів з чотирі погребнувся і з каючком причалив к ним.
Поперечок, -чка, м. Ум. отъ поперек.
Ряденце, -ця, с. Ум. отъ рядно.
Тиркавий, -а, -е. 1) О птицѣ: съ обтрепанными перьями. Така вже тиркава та задріпана якась птиця, шо з одним тілко крилом. Качка, та така тиркава та голодна.
2) О деревѣ, лозѣ напр.: съ торчащими во всѣ стороны вѣтвями.
Ткачка, -ки, ж. = ткаля.
