Бондарисько, -ка, м. Ув. отъ бондарь.
Даву́чий, -а, -е. (Отъ давити). 1) Терпкій (о вкусѣ). 2) Удушливый. Давучий чад.
Днеда́вній, -я, -є. Очень давній. І вдвох тихенько заспівать ту думу сумнюю днедавню про лицаря того гетьмана, що на огні ляхи спекли.
Лелі́ти, -лію, -єш, гл. 1) Сверкать; струиться блестя, блестѣть; переливаться. Так і леліють церкви уряжені та золоті. В неї подвір'я сріблом леліє. Да йшла дівка да яриною, да ярина леліє. Там вода леліє, на єї дивлюся. А на морі вода леліла. 2) Лелѣять. Та мала собі сина єдиного Івася Вдовиченка, змалку леліла, у найми не пускала.
Ля́шенько, -ка, м. Ум. отъ лях.
Наї́хати Cм. наїздити.
Невіглас, -са, м. Невѣжда. З грішми дурня-невігласа почитують.
Оголосити, -ся. Cм. оголошувати, -ся.
Пробуджувати, -джую, -єш, сов. в. пробудити, -джу, -диш, гл. = збуджувати, збудити. Перенесу ключі не побрязкуючи, пробуджу милого не доторкуючи.
Пшикати, -каю, -єш, сов. в. пшикнути, -ну, -неш, гл.
1) Шипѣть, зашипѣть (о горячемъ желѣзѣ, брошенномъ въ воду).
2) Только несов. в.? Употреблять часто звуки пш (о польской рѣчи). Нехай аакають вельможні з москалями, як цвенькали та пшикали з ляхами.
