Доді́вчити, -чу, -чиш, гл. Сохранить дѣвственность, пробыть дѣвушкой до самаго выхода замужъ.
Дубня́к, -ка́, м. Дубовый лѣсъ. Роскинули тенета, загавкали собаки, коли ж і летять у тенета карасі, окуні, щуки, — так із дубняка й сиплють. Ум. дубнячо́к. Йшла баба дубнячком.
Мірчу́к, -ка, м. Мѣра зерна, получаемая за помолъ.
Намо́вина, -ни, ж. = намова 1. Не любив Роман жони із людської намовини.
Обсіктися, -чу́ся, -че́шся, гл.
1) Лишиться всего. Обсікся, нічого нема.
2) коні обсіклися. Лошади оббили ноги.
Пообдирати, -ра́ю, -єш, гл. Ободрать (во множествѣ).
Приорати, -ся. Cм. приорювати, -ся.
Сколіни́читися, -чуся, -чишся, гл. Ослабѣть на ноги.
Халепа, -пи, ж. 1) Бѣда, несчастіе, несчастный случай. Ми вам такої халепи натворили, що боїмося, щоб ви нас не потрусили. Тепер не можна і втікати, щоб халепи од них не було. Жолніри дали звістку, яка халепа спіткала патера. Нехай йому халепа. Ну его къ чорту! Пху! нехай на вас халепа! 2) Непогода. Отто яка халепа на дворі, і носа з хати не вистромиш.
Хиза, -зи, ж. = охиза.
