Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

арнаутка

Арнау́тка, -ки, ж. Сортъ пшеницы: арнаутка, бѣлотурка. ЗЮЗО. І. 139.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРНАУТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРНАУТКА"
Висхнути Cм. висихати.
Грозе́нце, -ця, с. Ум. отъ грозно.
Збуйнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Забушевать. Де взялись буйні вітри — збуйнували, та комаря на поміст ізвалили. Чуб. V. 1169.
Зва́дниця, -ці, ж. Спорщица, любящая ссориться.
Зві́й, зво́ю, м. = сувій. Звій полотна. Камен. у.
Сторожувати, -жую, -єш, гл. Дѣлать сторожі. Cм. сторож 3. Вас. 151.
Товарячий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный рогатому скоту. Товарячі ратиці. Шейк. Товарячий гній.
Шалон, -на, м. Эшелонъ. Пятигор. окр.
Шкалювати, -люю, -єш, гл. 1) Поднимать на смѣхъ, поносить, ругать. Шкалював мене, шкалював. Черк. у. 2) ? Шо вже оббивають бляхою баню? Та ні, ше но тільки шкалюють. Брацл. у.
Шкитильгати, -га́ю, -єш, гл. = шкатильгати. Черниг. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АРНАУТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.