Відшіптувати, -тую, -єш, сов. в. відшепта́ти, -чу́, -чеш, гл. Затоваривать, заговорить болѣзнь (шептаньемъ). Полетів він світ за очі у садки відшіптувать головоньку і боки. Умів і трясцю відшептати.
Кантонист, -та, м. Кантонистъ. Він, бач, ніби солдатський син, значить кантонист.
Крепак, -ка́, м. Крѣпостной. А сей Іван Золотаренко та був крепак.
Напо́ванка, -ки, ж. = напування.
Обида, -ди, ж. Обида. Не стільки гірка обида, як злість налила її очі сльозами. Ум. оби́донька.
Обплескати, -плещу, -щеш, гл.
1) Похлопать кругомъ рукою. Обплескала хліб долонею, а тоді і в піч посадила.
2) Оклеветать, обнести.
Попідкошувати, -шую, -єш, гл. Подкосить (во множествѣ).
Постягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. постягти́ся, -гнуся, -нешся, гл. Потягиваться, потянуться, протянуться. Тінь довга постяглась по зелених грядках.
Свитка, -ки, ж. Ум. отъ свита.
Сівкий, -а́, -е́ 1) Сыпучій.
2) Много пространства засѣвающій (о зернѣ). Оце зерно — як мак, сівкіше, ніж пирій.
