Благородний, -а, -е. 1) Изъ привилегированныхъ сословій. Благородні — хліба голодні. Благородна, як свиня о?ородна.
2) Благородный. Болота засипав благородними кістками.
Градобо́їця, -ці, ж. Побитый градомъ хлѣбъ.
Гурт 2, нар. Много. Употребляется преимущественно съ отрицаніемъ: не. Не гурт у мене грошей: так там який карбованець лишився. Та й дичини було не гурт-то потраплю піймати.
Карий, -а, -е. 1) Карій. Єсть карії очі, як зіроньки сяють. Нащо мені чорні брови, нащо карі очі?
2) Вороной. Коню сивий, коню карий. Ой у нашім та заводі єсть коняка кара. Ум. каре́нький. Очи мої каренькиї, горе мені з вами.
Остень, -ня, м. = ості.
Повимочувати, -чую, -єш, гл. Вымочить (во множ.).
Проциндрювати, -рюю, -єш, сов. в. проци́ндрити, -рю, -риш, гл. Проматывать, промотать, спустить. Грошей вчора він проциндрив шось не трохи.
Прятаня, -ня, с. Приборка, уборка.
Страптувати, -ту́ю, -єш, гл. ? Пішла би я в чисте поле по стадо воронеє, своє зілє страптувати.
Фасочка, -ки, ж. Ум. отъ фаска.
