Возовий, -а, -е. 1) Телѣжный. Возове колесо.
2) Упряжной. Да сто коней верхових, а сімдесят возових.
3) Проѣзжій, ѣдущій возомъ. Да брали мито-промито: од возового по пів-золотого, ой пішого пішеницї по три денежки мита брали.
4) шлях возовий. Проѣзжая дорога.
Галайкати, -каю, -єш, гл. Кричать; кричать и пѣть, мѣшая пѣніе съ крикомъ.
Де́йкатися, -каюся, -каєшся, гл. Изводиться, пропадать. Оце у нас падіж був — скот усе дейкався, поки увесь передейкався.
Мі́диця, -ці, ж. 1) = мідик. 2) Зоол. Myoxus avellanarius.
Наднести́ Cм. надносити.
Поперепалювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и перепалити, но во множествѣ.
Присуджувати, -джую, -єш, сов. в. присуди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Приговаривать, приговорить, присуживать, присудить; назначать, назначить, предназначить. Присуджено його покарати. Кого ж я не любила, та й присудив мені Господь. Ой любилося двоє дітей сердешне, присудив Господь розійтися конешне.
Сирвасер, -ру, м. Крѣпкая водка, азотная кислота.
Укласти, -ся. Cм. укладати, -ся.
Шостий, -а, -е. числ. Шестой. Два стоїть, два лежить, п'ятий ходить і шостого водить.
