Балакатися гл. Употреб. безлично: балакається, балакалось. Говорится, говорилось. Чого ж ви мовчите? — Та якось не балакається.
Бочуля, -лі, ж.
1) Толстобрюхая корова.
2) Корова съ бѣлыми боками. Ум. бочулочка. Да прийду ж я, гою, на твою обору, ой займу ж я бочулочку до свойого дому.
Допо́ратися, -раюся, -єшся, гл. Домогаться. Іван доперається землі.
Заски́глити, -глю, -лиш, гл. Жалобно застонать, завыть, завизжать, залаять. Одна гонча заскиглила і стала дряпать лапами і скребти землю. Аж гульк! із-за байраку татарва! як заскиглять, мов собаки.
Орелі, оре́ль, ж. = релі.
Поприйматися, ма́ємося, -єтеся, гл. Приняться (во множествѣ).
Сапачка, -ки, ж. Ум. отъ сапа.
Собачник, -ка, м. Любящій собакъ.
Стебельце, -ця, с. Ум. отъ стебло.
Упинати, -наю, -єш, сов. в. уп'ясти́, упну, -неш, гл. Впускать, впустить (когти). уп'ясти очі. Уставиться глазами. Уп'явши очі у кінець ґнота, божевільно дивився на світло.
