Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

у
убавити
убавляти
убавлятися
убагнути
убазарювати
убаришувати
убачати
убачатися
убачливий
убгати
убезвічити
убезнека
убезпечати
убезпечатися
убезпечення
убейкатися
уберегати
уберегатися
уберечи
уберечко
убивання
убивати
убиватися
убигати
убий-душа
убити
убиясник
убігати
убіж
убіжжя
убіжський
убійник
убійників
убійчий
убілити
убільшати
убільшатися
убільшки
убіляти
убілятися
убір
убіральник
убірання
убірати
убіратися
убіч
убічнистий
ублагати
ублюватися
убовтатися
убовтнутися
убог
убогачення
убогий
убого
убогодухий
убож
убожати
убожество
убожіти
убожство
убожчати
убоїще
уболівання
уболівати
уболона
уборзі
уборошнитися
убоятися
убраний
убрання
убрати
убратий
убрести
убрехатися
убризкати
убризкатися
убризькати
убризькатися
убрикнути
убриндуватися
уброїтися
убрус
убрьохатися
убування
убуванці
убувати
убуватися
убудити
убудитися
убуритися
убурюватися
убути
убутися
убухати
убухувати
ув
увага
уважання
уважати
уважатися
уважка
уважливий
уважливість
уважливо
уважний
уважність
уважно
уважувати
увал
увалити
увалювати
увалюватися
уваляти
увапнитися
уварити
уваруватися
уварювати
уведення
Вистрелювати, -люю, -єш, сов. в. вистрелити, -лю, -лиш, гл. Выстрѣливать, выстрѣлить. Той стрілець вистрелив, убив вовка. Рудч. Ск. І. 72.
Згодува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Вскормить. Мати сина да народила, а народивши, згодувала. Чуб. III. 270.
Кругосвіт, -ту, м. = круговид. Його (М. Вовчка) кругосвіт немаленький. О. 1861. IV. 34.
Лі́карство I, -ва, с. Медицинская наука, медицина. Єзуіти... вчились лікарства. Стор. МПр. 83.
Лі́теплечко, -ка, с. Ум. отъ літепло.
Пасовиця, -ці, ж. 1) = пасовище. 2) Время, когда пасется скотъ. Ананьев. у.
Повніненький, -а, -е. = повнісінький. Повніненький горщик молока. Н. Вол. у.
Тиририкання, -ня, с. = тирикання. Шейк.
Трудовий, -а, -е. 1) Трудолюбивый, трудящійся. Трудовий чоловік. Черк. у. 2) Пріобрѣтенный трудомъ, заработанный. Трудові гроші. Трудовий хліб.
Червоний, -а, -е. 1) Красный. Червона калина. І червоні чоботи мулять. Ном. № 1998. 2) Какъ существ. Червонецъ. О. 1862. IV. 18. Грин. III. 516. Ой викинув пан Каньовський на стіл сто червоних. Чуб. V. 428. Ум. червоненький, червонесенький. Червоненькі черевички. Рудч. Ск. І. 16. Cм. червений, черлений, челлений.
Нас спонсорують: