Виклисувати, -сую, -єш, гл. Выглянсировать (у сапожниковъ).
Гарманувати, -ную, -єш, гл. = гарманити. Гармануєм, в мішки набіраєм.
Затюѣкати, -каю, -єш, гл. 1) Закричать: тю! 2) Запугать крикомъ на кого.
Казіння, -ня, с. Бѣснованіе.
Перебенкетувати, -ту́ю, -єш, гл. Окончить пировать.
Повиплоджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Виплодиться, вивестися (о многихъ).
Стражник, -ка, м. Стражникъ, сторожъ, караульщикъ. Скочив стражник на охотник, стали ся стріляти, а Висоцький з своїм військом почав ся зближати.
Туркотати, -чу́, -чеш, гл.
1) Ворковать. В лузі туркотала горлиця.
2) Ворчать.
3) Твердить одно и то же.
4) Стучать; барабанить. Щось гуркотит і туркотит. Барабан туркоче.
Укакатися, -каюся, -єшся, гл. Опачкаться, огадиться (дѣтск. сл.).
Чернецтво, -ва, с.
1) Монашество.
2) соб. монахи.