Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

у
убавити
убавляти
убавлятися
убагнути
убазарювати
убаришувати
убачати
убачатися
убачливий
убгати
убезвічити
убезнека
убезпечати
убезпечатися
убезпечення
убейкатися
уберегати
уберегатися
уберечи
уберечко
убивання
убивати
убиватися
убигати
убий-душа
убити
убиясник
убігати
убіж
убіжжя
убіжський
убійник
убійників
убійчий
убілити
убільшати
убільшатися
убільшки
убіляти
убілятися
убір
убіральник
убірання
убірати
убіратися
убіч
убічнистий
ублагати
ублюватися
убовтатися
убовтнутися
убог
убогачення
убогий
убого
убогодухий
убож
убожати
убожество
убожіти
убожство
убожчати
убоїще
уболівання
уболівати
уболона
уборзі
уборошнитися
убоятися
убраний
убрання
убрати
убратий
убрести
убрехатися
убризкати
убризкатися
убризькати
убризькатися
убрикнути
убриндуватися
уброїтися
убрус
убрьохатися
убування
убуванці
убувати
убуватися
убудити
убудитися
убуритися
убурюватися
убути
убутися
убухати
убухувати
ув
увага
уважання
уважати
уважатися
уважка
уважливий
уважливість
уважливо
уважний
уважність
уважно
уважувати
увал
увалити
увалювати
увалюватися
уваляти
увапнитися
уварити
уваруватися
уварювати
уведення
Ганебний, -а, -е. Позорный, безчестный, постыдный.
Голубинець, -нця, м. Раст. Empetrum nigrum L. Анн. 132. Гнав пінную на курдимон,.... дягиль, троянду, голубинець. Мкр. Г. І. 69.
Дру́лити Cм. друляти.
Заріча́нин, -на, ж. Житель зарѣчья. Превражії тії зарічане, — вони живуть за водами. Лавр. 43.
Комишитися, -шуся, -шишся, гл. Мелькать? А то що за світ комишиться у малій хатині? Мир. Пов. II. 55.
Начерк, -ку, м. Набросокъ. Тут уже критика вбачав начерк літератури поважнійшої. К. ХП. 124.
Пооживати, -ваємо, -єте, гл. Ожить (о многихъ). Всі і пооживали. Мнж. 30. Помазав ятлинята цілющою водою, вони і пооживали. Рудч. Ск. І. 155.
Уповивати, -ваю, -єш, сов. в. уповити, -в'ю́, -єш, гл. Обматывать, обмотать, завернуть, запеленать. Вповила добре мішок рядном. І в китайку вповила. Н. п.
Успівати, -ваю, -єш, сов. в. успіти, -пію, -єш, гл. Успѣвать, успѣть, поспѣть. Ой не вспіла дівчинонька край віконця сісти. Мет. 90.
Ходилиці, -лиць, ж. мн. = хідлі. Желех.
Нас спонсорують: