Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

у
убавити
убавляти
убавлятися
убагнути
убазарювати
убаришувати
убачати
убачатися
убачливий
убгати
убезвічити
убезнека
убезпечати
убезпечатися
убезпечення
убейкатися
уберегати
уберегатися
уберечи
уберечко
убивання
убивати
убиватися
убигати
убий-душа
убити
убиясник
убігати
убіж
убіжжя
убіжський
убійник
убійників
убійчий
убілити
убільшати
убільшатися
убільшки
убіляти
убілятися
убір
убіральник
убірання
убірати
убіратися
убіч
убічнистий
ублагати
ублюватися
убовтатися
убовтнутися
убог
убогачення
убогий
убого
убогодухий
убож
убожати
убожество
убожіти
убожство
убожчати
убоїще
уболівання
уболівати
уболона
уборзі
уборошнитися
убоятися
убраний
убрання
убрати
убратий
убрести
убрехатися
убризкати
убризкатися
убризькати
убризькатися
убрикнути
убриндуватися
уброїтися
убрус
убрьохатися
убування
убуванці
убувати
убуватися
убудити
убудитися
убуритися
убурюватися
убути
убутися
убухати
убухувати
ув
увага
уважання
уважати
уважатися
уважка
уважливий
уважливість
уважливо
уважний
уважність
уважно
уважувати
увал
увалити
увалювати
увалюватися
уваляти
увапнитися
уварити
уваруватися
уварювати
уведення
Бандюра, -ри, ж. = бакай 1 = баюра i. Вх. Уг. 226. Cм. банджюр.
Бунтівниця, -ці, ж. Бунтовщица, мятежница.
Дя́дьо, -дя, м. 1) Дядя (дѣтск.). О. 1862. IX. 119. 2) Отецъ. Желех.
Закіпти́ти, -пчу́, -ти́ш, гл. 1) Закоптить. 2) Поднять пыль.
Зовухна, -ни, ж. = зовиця. Желех.
Ніяк II, нар. Никакъ. Вона ніяк не підбіжить. Рудч. Ск. І. 1.
Підмочувати, -чую, -єш, сов. в. підмочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Подмачивать, подмочить.
Позивання, -ня, с. Привлечете къ суду, судебный процессъ.
Цвічений, -а, -е. 1) Расцвѣтшій. Ой у лузі калинонька не цвіченая. Мил. Св. 7. Дала мені вона цвіченої рожі, а барвінок не цвічений. Канев. у. 2) Обученный, вышколенный.
Шв'єткий, -а, -е. Гибкій. Шв'єткий бич. Вх. Зн. 81.
Нас спонсорують: